85% українських жінок працюють нижче свого фаху в Польщі
Тільки для 15% учасниць дослідження переїзд у Польщу був пов’язаний з роботою за фахом і не передбачав досвіду фізичної праці на підприємстві. Це дані дослідження «Пульс трудової міграції: жіночий портрет», проведеного у серпні аналітичним центром компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal. Експерти вивчали погляди і досвід соціальної інтеграції трудових мігранток з України в Польщі методом фокус-групових дискусій та глибинних інтерв’ю. На момент проведення дослідження у Польщі жінки мали досвід роботи від 6-ти місяців до 11 років.
У деяких польських медіа і широких суспільних колах досі існує стереотип про те, що жінки з України працюють у Польщі як некваліфіковані працівниці або на фізичній роботі, мають низький рівень освіти, відсутність амбіцій розвивати кар’єру і приїжджають до країни не тільки за грошима, але й будувати особисте життя. Дослідження аналітичного центру Gremi Personal показало інші тенденції.
Головний мотивуючий фактор переїзду трудових мігранток до Польщі – економічний, тобто заробити грошей. Натомість, всі опитані без виключення учасниці дослідження мають наміри просуватися в кар’єрі, а також отримати освіту у польських ВНЗ.
Переважна більшість респонденток дійсно свідомо їхали до Польщі працювати фізично: у сільському господарстві, на виробництві, у сфері торгівлі та HoReCa. Причому вони часто свідомо обирають ті види робіт, якими б не займалися в Україні. На Батьківщині жінки працювали у сфері надання послуг, педагогами, державними службовцями, були підприємницями, студентками або науковцями. Жінки цілком усвідомлюють нижчий рівень конкурентності у порівнянні з громадянами Польщі через незнання польської мови, відсутність попередньої інформації про процедури легалізації та брак розуміння своїх подальших планів.
Більша частина опитаних жінок має намір залишитися жити у цій країні. Респондентки відзначають, що якість їх життя у Польщі значно вище незалежно від того, де вони працюють. Серед причин, крім вищих заробітків, називають безпеку, комфорт і чистоту в містах. 11% учасниць вже придбали житло в іпотеку і ще 15% планують це зробити.
«Більшість учасниць дослідження, які зараз працюють у Польші фізично, з часом збираються змінювати роботу на офісну. Для цього вони або займаються підтвердженням свого диплому в Польщі, вчаться чи планують здобути освіту у поліцеальних школах та університетах Польщі», – стверджує віце-президент компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Кароліна Шлєшинська.
За спостереженнями учасниць дослідження, переїзд на навчання до Польщі наразі стає все більш популярним – особливо серед молоді, а також серед жінок, які мають вищу освіту, трудовий або підприємницький досвід в Україні. Фактично, цей тренд якісно доповнює соціально-демографічний портрет трудових мігранток з України. Адже у попередні 7-10 років, відкритими тривалий час для жінок були лише вакансії, які передбачали фізичну працю, не залежно від професійного досвіду й освіти.
Серед проблем, з якими стикалися жінки у Польщі – труднощі з пошуками житла через упереджене ставлення власників до іноземців, не завжди дружнє ставлення з боку колег-польок, а також більше навантаження в роботі. Натомість, найчастіше більше ускладнень і неприязне ставлення вони відчували з боку колег-українців, які довше працюють на підприємстві.
Щодо одруження з поляками жінки стверджують, що незаміжні українки нерідко знаходять собі партнерів серед польських чоловіків. Серед учасниць дослідження було декілька, хто має стосунки з громадянами Польщі – живуть разом або планують одруження. Проте жодна з учасниць не назвала укладання шлюбу з поляком як спосіб залишитися в країні. Як правило, стосунки зав’язуються невимушено. Жінки покладаються на можливості покращити роботу і якість свого життя своїми силами. Майже половина учасниць дослідження мають партнера або донедавна були у стосунках з чоловіками з України. Поширеною є практика, коли українці приїжджають до Польщі парами або родинами.
Головним побажанням учасниць дослідження щодо роботи і життя у Польщі було дотримання їх трудових прав і спрощення процедур і термінів легалізації.
