Photo BBC

На Братиславському саміті Бухарестської дев’ятки (B9) президенти країн східного флангу НАТО пообіцяли Україні новий політичний формат, який приведе до її членства в Альянсі.

Україна прагне більшого

Самі росіяни подбали про відповідне, драматичне тло для саміту у словацькій столиці, підірвавши сьогодні вночі Каховку – електростанцію та дамбу на Дніпрі. Президент України Володимир Зеленський у промові до президентів країн східного флангу Альянсу нагадав, що територія, де розташована Каховка, вже більше року окупована Росією. «Ззовні, обстрілом, підірвати її було б фізично неможливо», – вважає Зеленський, який не сумнівається, що Каховка була замінована росіянами під час окупації, а зараз її підривають дистанційно.

Про підготовку затопити таким чином весь регіон під дамбою ЗМІ повідомляли ще в листопаді минулого року, коли російські війська опинилися там у складній ситуації. Але це були більше припущення, ніж конкретна інформація. У всякому разі, очікуваної катастрофи тоді не сталося.

Екоцид на Дністрі

Виступаючи перед президентами B9, Володимир Зеленський назвав підрив Каховки найбільшою техногенною екологічною катастрофою за десятиліття, а Росію назвав найнебезпечнішим терористом у світі.

Росія підірвала екологічну бомбу масового знищення. Це справжній екоцид! – наголосив український президент, використовуючи слово «екоцид», створене понад півстоліття тому американським біологом Артуром Ґалстоном, яке мало б означати умисне знищення природного середовища.

Зеленський нагадав, що до війни на території, яка постраждала від повені внаслідок атаки, проживало щонайменше 100 тисяч людей, десятки тисяч залишилися там донині. Їхня евакуація вже почалася. Але це тільки початок нещастя. – Качовське водосховище було джерелом питної води для мільйонів людей. Зараз у них тільки танкери. Уявімо їх у містах з десятками-сотнями тисяч жителів, – сказав український президент, подякувавши всім, хто вже засудив цей теракт, і додав, що Україна повідомила про це Радбез ООН і буде звертатися до всіх, хто зможе притягнути Росію до законної та справедливої ​​відповідальності за цей терор.

Україна потрібна НАТО

Головною стратегічною метою України, окрім перемоги у війні, є простягнення над країною парасольки безпеки, тобто членство в Північноатлантичному альянсі.

«На цьогорічному саміті НАТО у Вільнюсі прийде час показати, що декларовані та реальні цінності НАТО нічим не відрізняються», — сказав у цьому контексті Зеленський президентам B9. «Потрібно нарешті встановити, що Україна буде членом НАТО, а це може статися лише шляхом запрошення України до НАТО», — сказав він через мить. Безсумнівно, український президент хотів би, щоб його країна отримала це запрошення на липневому саміті у Вільнюсі.

Але в підписаній у Братиславі декларації глави держав східного флангу Альянсу не згадали про це, а лише підтримали прагнення та «рішення в Бухаресті (2008) про те, що Україна колись стане членом НАТО».

Вони також анонсували «новий політичний формат, який приведе Україну до членства в Альянсі, коли це дозволять умови».

Під час прес-конференції за підсумками саміту B9 президент Румунії Клаус Йоганніс нагадав, що вже минулого тижня під час саміту Європейського політичного співтовариства з президентом Зеленським у Молдові було підписано декларацію про перетворення комісії Україна-НАТО на ради. Ймовірно, це означатиме підняття співпраці на вищий рівень, але Йоханніс не сказав, у чому полягає ця трансформація, і лише висловив сподівання, що раду запросять на Вільнюський саміт.

У Росії нема вибору

Братиславську дискусію щодо членства України в НАТО підсумувала господиня саміту, президент Словаччини Зузана Чапутова: – Ми говорили про ці можливості після закінчення війни, – сказала вона. І додала, що сьогодні країни B9 виступають за зміцнення відносин з Україною, коли йдеться про конкретну практичну допомогу, але також і за політичне зближення. – Ми не розглядаємо це як розширення чи підштовхування НАТО до Росії, а перш за все як надання гарантій країнам, які вже є членами Альянсу, що Росія своєю експансивністю не поглине інші країни свого сусідства і не принесе її кордони ближчі до нас.
Буде не тільки повоєнна Україна

– Вже добре пояснено, чому ми повинні підтримувати Україну. І насправді неважливо, що ви думаєте про Україну, тому що це питання принципу. Якщо ми хочемо жити у вільних, демократичних суспільствах так, як нам це зручно, у нас просто немає іншого вибору.

Бо якщо ми дозволимо Росії отримати перевагу в цьому конфлікті, рано чи пізно ми її втратимо, – заявив у Празі президент Чехії Петр Павел, колись солдат номер один Північноатлантичного альянсу.

Павло нагадав, що НАТО неодноразово намагалося спілкуватися і співпрацювати з Росією. І всі ці спроби провалилися. Тепер пора почати думати, що робити з Росією. – Тому що буде не тільки повоєнна Україна, а й повоєнна Росія. І ми маємо до кінця війни чітко усвідомити, яким буде наш спільний підхід до Росії», – підкреслив він.

Нижній поріг, а не стеля

Крім самої війни проти України, важливою темою переговорів глав держав на східному фланзі було випливає з цього питання необхідності зміцнення їхньої безпеки. У декларації, підписаній у Братиславі, вони висловили надію, що обіцянка інвестувати два відсотки валового внутрішнього продукту (ВВП) в оборону стане порогом на Вільнюському саміті, а не стелею цих витрат. “І ми закликаємо всіх союзників також взяти на себе зобов’язання”, – додали вони.

У цьому контексті варто нагадати, що за даними німецького статистичного порталу Statista.de, у 2022 році лише 9 із 29 країн-членів НАТО витрачали два чи більше відсотків ВВП на оборону, зокрема Польща (2,42 відсотка), країни Балтії та Словаччина та Румунія отримали лише одну соту відсоткового пункту. До решти двадцятки входять не лише Чехія, Угорщина та Болгарія, присутні в Братиславі, а й Німеччина (1,44 відсотка ВВП, але з обіцянкою канцлера Шольца влити сто мільярдів євро в найближчі роки) та Франція (1,90).

Цей нижній двовідсотковий поріг витрат повторювався у промовах наступних глав держав Бухарестської дев’ятки. – Ми весь час повторюємо (що) перш за все, ми повинні діяти таким чином, щоб ми могли максимально забезпечити цю безпеку для себе, кожної з наших держав-членів, – сказав президент Республіки Польща Анджей Дуда. «Хоча, звісно, ​​стаття 5 (Вашингтонського договору) і питання колективної оборони надзвичайно важливі для всіх нас», – одразу додав він.

Більше НАТО на східному фланзі

– Ми раді, що в Польщі є підрозділи армії США, – сказав польський президент трохи пізніше, підкресливши, що під час російського вторгнення в Україну саме американська присутність на східному фланзі НАТО була надзвичайно важливим стабілізуючим фактором. – Ми вдячні американським союзникам за дуже швидку реакцію та перекидання додаткових сил у нашу частину Європи, – сказав він і оголосив, що під час головування Польщі в Європейському Союзі у 2025 році постулатом зміцнення євроатлантичних зв’язків буде бути одним із його пріоритетів.

Анджей Дуда очікує, що на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі будуть прийняті рішення про збільшення присутності Альянсу на східному фланзі. – Значною мірою ми її маємо після саміту НАТО у Варшаві, але ми хочемо, щоб вона зростала. Ми хочемо, щоб бригадні бойові групи замінили батальйонні бойові групи, – сказав президент, нагадавши, що цей постулат уже прозвучав на торішньому саміті в Мадриді. – Ми, як Бухарестська дев’ятка, хотіли б, щоб ця присутність бригадних бойових груп була постійною. Щоб це не було (тільки) доповненням сил в екстрених випадках.