Українець зруйнував пам’ятник польським партизанам? Це фейкові новини

У соцмережах поширюється неправдива інформація про те, що громадянин України збирається знищити пам’ятник у Борах Тухольських, присвячений польським воякам. Це повідомлення також було надіслано в Telegram російською мовою. Це фейкові новини. Пам’ятник просто демонтували – описуємо, за яких обставин.

Понад 50 тис переглядів і понад 900 лайків має допис у Твіттері з неправдивою інформацією: «Українець, який працював лісничим у національному парку «Бори Тухольські», зруйнував пам’ятник із «радянською символікою». Однак радянської символіки на пам’ятнику не було, а це було встановлений на вшанування польських партизанів, які воювали з нацистською Німеччиною» (оригінальний написання всіх дописів).

До твіту, опублікованого 10 червня, було прикріплено дві фотографії. На першому можна побачити пам’ятник, який стоїть у лісі з написом: «У цьому лісі 22 грудня 1944 р. 6-годинний бій вели з’єднання ВП і партизани Волзької групи підпоручника Яна Мєнкі «Вірського» битва з нацистською жандармерією та частинами СС». На другій фотографії видно порожнє місце за тим же пам’ятником.

Інтернет-користувачі залишили під постом понад 100 коментарів, багато з них антиукраїнського характеру, наприклад: «Дисциплінарне звільнення та кримінальне провадження»; «Депортація в Україну»; «Йому було боляче, що він воює з СС, а їм подобається СС. Такий дивний народ». Однак деякі інтернет-користувачі стверджували, що інформація в твіті була «нігтєю» або «фейком».

У Twitter ми знайшли ще один популярний пост (від 11 червня) зі схожим повідомленням. У Facebook ця інформація поширювалася менше – ми знайшли лише поодинокі записи з невеликою кількістю лайків і поширень; були опубліковані 9 червня.

Попереджаємо: повідомлення про українця, який нібито зруйнував пам’ятник польським партизанам, не відповідає дійсності. У цьому ми переконалися в лісництві, де стояв пам’ятник.

Лісоінспекція: «Українське питання не відповідає дійсності»

Ми завантажили фотографії, використані в цитованому твіті, до системи пошуку зображень Google. Так ми натрапили на статтю з місцевого сайту Wizjalokalna.pl – обидві фотографії, використані в пості, взяті з цього матеріалу. У тексті пояснюється, що пам’ятник стояв біля села Островіце, на території Возіводської лісничої інспекції Поморського воєводства. «Лісовий інспектор лісової інспекції Воєводи пояснює, що [пам’ятник] видалено на підставі рішення губернатора», — читаємо.

Про українця – а ні слова

«Пам’ятник, про який йдеться в соцмережах, був демонтований Інспекцією лісового господарства в листопаді 2022 року, після того, як Інспекція лісового господарства Возіводи отримала рішення Поморського воєводи про його знесення», – підтверджує в інформації для Konkret24 Дорота Жонська-Ліс, речниця лісу. Інспекція лісового господарства Woziwoda (оригінал орфографії).

Звичайно, питання про те, що «українець працює лісничим у національному парку Бори Тухольські…» не відповідає дійсності. У лісовій інспекції жодного разу не працювали лісничими особи української національності.

Дорота Ржонська-Ліс, речник Возіводської лісової інспекції

Директор Національного парку Бори Тухольські категорично спростував інформацію, що поширюється. «Жоден лісник національного парку «Бори Тухольські» не є українцем. Пам’ятника польським партизанам чи будь-якого іншого пам’ятника періоду Другої світової війни на території ПНБТ немає і ніколи не було», – написав нам директор Януш Кохановський ( оригінальний правопис).

Інформацію про нібито знесення українцем пам’ятника надіслали в Telegram російською мовою, повідомляє 10 червня українська служба Ukrinform.net. Стаття посилається на запис подібного змісту до опублікованих у Польщі. «Український поселенець зніс пам’ятник полякам-борцям з нацизмом», – написав користувач Telegram 9 червня. Знайшли й інші російськомовні пости, вони датовані 10 і 11 червня.

IPN: «Безперечно, пам’ятник символізує комунізм»

Возіводська лісова інспекція передала нам рішення поморського воєводи Даріуша Дреліха від 7 листопада 2022 року про знесення пам’ятника. У ньому цитується висновок Інституту національної пам’яті, згідно з яким «пам’ятник не відповідає умовам, зазначеним у статті 5a(1) Закону про заборону пропаганди комунізму».

Крім того, за даними Інституту національної пам’яті, [пам’ятник] «очевидно покликаний зберегти для нащадків пам’ять про комуністичних партизанів, які були під радянським командуванням і не входили до складу польських збройних сил, підпорядкованих єдиному законному уряду під час окупація Польщі – Польський уряд у вигнанні. , немає сумніву, що пам’ятник символізує комунізм (…) і має бути видалений» (оригінальний варіант написання).

Dyrektor Parku Narodowego Bory Tucholskie kategorycznie zaprzeczył krążącym informacjom. “Żaden leśniczy Parku Narodowego ‘Bory Tucholskie’ nie jest Ukraińcem. Na terenie PNBT nie ma i nigdy nie było pomnika upamiętniającego polskich partyzantów ani żadnego innego upamiętniającego okres II wojny światowej” – napisał nam dyrektor Janusz Kochanowski

У прес-службі поморського воєводи також вказують, що підставою для рішення воєводи про знесення пам’ятника став згаданий закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного ладу.

Експерт: Група підпоручника Мєтського була інструментом репресій проти колишніх партизанів

Чому пам’ятник «символізував комунізм» і що означала група Мєтків на прізвисько «Вірський»? Відповідаючи на прохання про коментар, історик д-р Януш Маршалец, заступник директора Ґданського музею з розвитку військ, пояснює, що розвідувально-диверсійні групи, відправлені в тил фронту (також у Гданське Помор’я), мали забезпечити командування Червоної армії. з інформацією про німецькі укріплення, пересування вермахту, а також про політичну та соціальну ситуацію серед місцевого населення.

«Важливою метою було також визнання польських підпільних підрозділів, а зрештою – після того, як німці були відкинуті – також їх нейтралізація», – пише д-р Маршалец у відповіді Konkret24. «Однак раніше групи охоче вступали в тактичну співпрацю з польськими партизанами, користуючись їхньою допомогою та знанням місцевості. Були спільні дії проти німців.

Група поручника Мєньки була польською групою, мала польських орлів на шапках, але Заступник Мєтки був радянським офіцером, який, як і всі інші бойовики Помор’я, передавав інформацію по радіозв’язку командуванню ГРУ, яке безпосередньо підпорядковувалося Розвідуправлінню Генштабу Червоної Армії та окремим фронтовим штабам, при яких розвідувальні війська були створені», – пояснює експерт.

Відповідаючи на питання, чи була вона знаряддям радянських репресій, він пише: «Вона слугувала тактичним і розвідувальним цілям. Останні також полягали в розробці польського підпілля. Тому без тіні сумніву можна припустити, що це був знаряддям репресій проти колишніх партизанів. Незважаючи на інколи злагоджену співпрацю та спільну боротьбу. , зрештою виявлені ними партизани змушені були рахуватися з репресіями».

Лікар Маршалец пояснює, що група лейтенанта Мєткі вступила у співпрацю з підрозділом Яна Меггера, який діяв поза Армією Крайовою та Грифом Поморським. Про нього відомо небагато, дослідник Кшиштоф Коморовський включив його до лексикону «Поморська змова 1939-47» із приміткою, що щодо нього є певні сумніви (одне непевне повідомлення). За словами доктора Меморіальна дошка Маршала, яка вшановувала бій групи Мєнкі та Меггера, була елементом комуністичної пропаганди, оскільки створювала міф про бій Польської Народної Армії в Борах Тухольських пліч-о-пліч з місцевим населенням.

«Шкода, що ніхто не придумав використовувати дошку для регіональної освіти — це був би чудовий внесок у пояснення того, як у комуністичній Польщі народжувався та деформувався міф про національно-визвольну боротьбу, і як влада інструментально використала це у своїх цілях», – каже історик. За його словами, «усунення цієї регіональної цікавинки засвідчить радикалізм сучасної історичної політики, яка готова стерти всі сліди ганебного минулого».

«Сподіваюся, що меморіальна дошка буде в місцевому музеї і буде прикладом непростої історії», – каже історик.

По матеріалах konkret24.tvn24.pl

Автор Ред

Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license