Наявність значного збройного формування з великим бойовим досвідом як на фронті звичайної війни, так і в гібридних операціях завжди є потенційною загрозою для сусідніх країн. Особливо ті, яких режим у Мінську вважає ворожими: Польща, Литва, Латвія та Україна. Ми поки не знаємо, скільки вагнерівців поїдуть за Пригожиним до Білорусі. Але важливішим за кількість є військові ноу-хау та досвід, яким вони володіють. І вже знаменита жорстокість цих найманих вбивць.
Якщо Олександр Лукашенко приведе до себе найманців Пригожина, щоб використати їх проти своїх сусідів, він повинен викликати відповідну реакцію всього НАТО. Однак варто пам’ятати, що вагнерівці вже одного разу зраджували. Путін. То чому б їм знову не зрадити?
Проте поки що Лукашенко тріумфує. По-перше, його прославляють як посередника, який не допустив масштабного кровопролиття та більшої дестабілізації влади в Росії. По-друге, привівши вагнерівців до Білорусі, він може отримати таку собі особисту армію, яка убезпечить його владу краще, ніж армія чи КДБ, яким диктатор до кінця не довіряє.
Головна перевага вагнерівців у Білорусі з точки зору Лукашенка полягає в тому, що вони ворогують з Путіним. Тож вони більш впевнені, ніж багато хто в білоруських силових структурах, інфільтрованих Росією.
Лукашенко може використовувати вагнерівців відразу на двох фронтах або на одному з них. Крім того, слід пам’ятати про співпрацю Лукашенка і Путіна в спробах дестабілізувати сусідів по НАТО. Можливо, є якісь розбіжності, може бути питання Пригожина, але стратегічні цілі не змінюються: Росія і Білорусь давно підпалили кордон з Польщею і країнами Балтії.
Варіант 1
За таким сценарієм найманці в Білорусі – це тимчасовий період. Пару місяців? Рік? Потім вони переїжджають в інше місце. Може якась африканська країна? Може Сирія? І під час перебування в Білорусі вони поводяться спокійно. — Вони відпочивають. Вони не використовуються для будь-яких операцій. А може, Пригожин чекає можливості повернутися в Росію?
Цього не варто виключати. Якщо між вагнерівським лідером і Путіним дійсно є суперечки, то перший хоче дочекатися слушного моменту, щоб вступити в гру, коли режим Путіна почне валитися. Адже база Вагнера будується не біля кордону з Україною, Польщею чи Литвою, а з Росією. До речі, Лукашенко, мабуть, теж вітав би падіння Путіна.
Варіант 2
Вагнерівці як преторіанці Лукашенка. Досвідчене та добре озброєне формування, чуже місцевим системам і котеріям. Це робить її більш безпечною з точки зору диктатора. Як варязька варта, що захищала візантійських імператорів. Такі люди, привізні росіяни, якщо з Лукашенком буде біда, то вони без вагань використають зброю і проллють кров білорусів.
У випадку з армією та КДБ диктатор ніколи не буде таким впевненим. У всякому разі, сама їх присутність може дисциплінувати білоруські силові структури.
Варіант 3
Отже, афро-сирійський варіант. Пригожин і його люди, фізично вже в Білорусі, а не в Росії, продовжуватимуть керувати справами в Африці та (можливо) Сирії. Це, напевно, головний елемент, через який Москва і Пригожин хоч якось ладнають. Кремль хоче зберегти свій вплив у Судані, Лівії, Малі та Центральноафриканській Республіці, а Пригожин хоче отримати прибутки та зберегти статус потрібної владі людини – адже це посилює гарантії безпеки.
У цьому сценарії зміна локації з Молькіно на півдні Росії на Цель на сході Білорусі – це лише географія. Плюс, звичайно, в такій ситуації Пригожину довелося б матеріально розраховувати на білоруську армію, а не на російську.
Варіант 4
Група Вагнера як військова загроза Україні з півночі? Теоретично можливо. Хоча варто зазначити, що база розташована в регіоні, який не межує з Україною. Але з Росією. Звичайно, це не повинно нічого означати. Вагнерівців можна швидко перекинути до кордону з Україною. Питання в тому, що далі?
З того моменту, як Лукашенко дозволив Росії використовувати територію Білорусі для сухопутного вторгнення та обстрілу сусіда, Київ зайнявся безпекою північного кордону, попередньо відтіснивши агресорів. Навіть 8 тисяч бійців Вагнера (саме на стільки будується база в Могильовській області) не є серйозною загрозою для України. І їх не буде так багато.
Варіант 5
За такого сценарію присутність вагнерівців у Білорусі стає справжньою проблемою для сусідніх країн НАТО: Польщі, Литви та Латвії. Йдеться про можливість їх використання в операції з перекидання нелегалів на кордони сусідів. Не позбавлені значення контакти групи Вагнера в Африці. Особливо причетність людей Пригожина до контрабанди людей з Африки через Лівію до Італії. Уряд у Римі відкрито говорить про це.
Вагнерівці можуть використовувати свої канали для активізації т. зв міграційний тиск на Польщу. Тим більше, що, подейкують, рейси з Іраку до Мінська відновляться будь-якої хвилини. Люди Пригожина можуть бути причетні до переправлення нелегалів до кордонів країн НАТО. Що збільшує ризик інцидентів на кордоні. Вагнерівці зможуть зробити більше, ніж білоруський КДБ, який, однак, повинен зберігати певну конспірацію.
Варіант 6
Найбільш небезпечним з точки зору Польщі та інших країн НАТО, які межують з Білоруссю, є використання загонів Вагнера для прямих гібридних операцій. Вже не забезпечення переправлення мігрантів, а збройні прикордонні провокації. Невеликі групи досвідчених найманців можуть становити серйозну загрозу для безпеки кордону, а також для польських прикордонників і військових.
Слід пам’ятати, що ці вагнерівці – переважно ветерани спецназу. Це означає, що по той бік кордону будь-якої миті можуть з’явитися набагато небезпечніші, ніж білоруські прикордонники з КДБ. Зухваліші та впевненіші у своїй невразливості – адже Лукашенко зможе сказати, що це не він. Що вони якісь «зелені чоловічки».
Автор Ред
Джерело i.pl
Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license
