Опитування MSC2024: Найбільші загрози світу – міграція та Росія
В опитуванні, проведеному для Мюнхенської конференції з безпеки, респонденти сприймають міграцію як більшу загрозу, ніж Росія. Люди також бояться кібератак і впливу штучного інтелекту.
Світ у 2024 році відзначений «погіршенням глобальної політики, зумовленим зростанням геополітичної напруженості та економічної невизначеності». Про це пише голова Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Крістоф Хойсген у новій доповіді про глобальну безпеку. Високопоставлені політики, військові та експерти з безпеки з усього світу щороку в лютому збираються в південному німецькому місті Мюнхені.
З 16 по 18 лютого в цьогорічному MSC також візьме участь президент України Володимир Зеленський.
У той час як торішнє дослідження Мюнхенського індексу безпеки визначило агресивну зовнішню політику Росії як найбільшу загрозу безпеці, особливо в країнах G7, міграція зараз розглядається як найбільша загроза. Доповідь завжди публікується перед конференцією.
Міграція та зміна клімату
У дослідженні поточної ситуації в світі, проведеному на замовлення MSC, взяли участь 12 тисяч осіб з країн G7 (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Японія, Канада та США), а також Бразилії, Індії, Китаю, Південної Африки та України. Загроза з боку Росії все ще оцінюється вище, ніж до великого вторгнення Москви в 2022 році.
Однак наслідки міграції, спричинені війною та зміною клімату, зараз вважаються важливішими за російську агресію в Україні, згідно з опитуванням, проведеним у жовтні та листопаді 2023 року. Мабуть, ключову роль тут відіграє вплив звички. MSC провів додаткове дослідження в Україні, запитуючи про “прийнятні умови припинення вогню”.
З опитаних 92 проц підтримав повне виведення російських військ з України, включно з Кримом. Лише 12 відсотків вона визнала прийнятним, якби Крим залишався єдиною територією, анексованою Росією. Більше двох третин респондентів хотіли б швидкого вступу України до ЄС і НАТО.
Захід програє в конкуренції з Китаєм
На думку авторів десятої доповіді MSC з безпеки, опублікованої у 2024 році під англійською назвою «Lose-Lose», у напруженій глобальній ситуації програють усі. Сприйняття ризику збройного конфлікту в Тихому океані між Китаєм і Тайванем стрімко зросло. Побоювання щодо Китаю, що стає дедалі впевненішим у собі, також зросли – особливо в Японії, а також в Індії, США, Німеччині та Франції.
У країнах G7 «значна частина населення вважає, що через десять років їхні країни будуть менш безпечними та процвітаючими», — пише глава MSC. Аналіз результатів показує, що жителі країн G7 очікували посилення впливу Китаю та країн Глобального Півдня за рахунок власних країн.
Глобалізація навпаки
Крістоф Хойсген підкреслює, що загальне невдоволення економічними умовами у світі зростає: «Незважаючи на величезні досягнення в період після холодної війни, усі ми – і головні західні актори, і потужні автократії, і країни т.зв. Глобальний Південь – незадоволені статус-кво та своєю часткою славетного пирога.
Глобалізація пішла назад. Здається, у сучасному світі домінують конкуренція та значно зросла потреба в безпеці. У всьому світі тече менше капіталу, особливо в Китай.
«Посилення геополітичної конкуренції підірвало віру в те, що ринкова глобалізація призведе до справедливого розподілу прибутків», — йдеться у звіті MSC. Тому країни віддають перевагу «стабільності та безпеці над ефективністю».
Як пишуть автори доповіді, “драматичні політичні зрушення у світі відображаються на макроекономічній реальності”. Потоки західного капіталу перенаправляються з Китаю до інших партнерів.
«Торгові потоки також демонструють попередні ознаки реструктуризації вздовж геополітичних ліній», — читаємо в Мюнхенській доповіді, яка малює песимістичну картину глобальних взаємозв’язків.
Глобальні потоки капіталу оминають Китай
Ланцюги поставок між Азією та іншими регіонами світу, які раніше були взаємопов’язані, зараз реструктуризуються. Однак Європа, і особливо Німеччина, є винятком.
«Німецькі компанії продовжують інвестувати значні кошти в Китай, протидіючи зусиллям Берліна обмежити їхні зобов’язання», – йдеться у звіті MSC. І далі: «Прямі іноземні інвестиції Німеччини в Китай залишалися на рекордному рівні в першій половині 2023 року».
Уряд Німеччини дотримується стратегії зниження ризику («de-risking») у відносинах з Китаєм, тобто зменшення економічної залежності. Це почалося зі спалахом пандемії COVID-19, коли між між країнами та Китаєм, ланцюжки поставок зруйнувалися. Ця стратегія набрала обертів через розрив давньої енергетичної залежності від Росії. Однак поки це не відображено в реальних цифрах.
Нігер, Сахель: ще більше насильства після кожного державного перевороту
Зростання військової участі Росії в регіоні Сахель також відіграє важливу роль в аналізі. Переворот у Нігері свідчить про втрату впливу, особливо колишньої колоніальної держави Франції. Росія ж намагається ізолювати «країни Сахеля від Європи та США».
Тут також звіт вказує на тих, хто програв: «Люди регіону втрачають свій шанс на мир і демократичний прогрес, оскільки кожен переворот з 2020 року приніс ще більше насильства».
Згідно зі звітом, глобальне зростання недовіри також перетворюється на сприйняття загроз, які становлять кібератаки, і негативні наслідки використання штучного інтелекту (ШІ). «Технологічний прогрес, який протягом тривалого часу був рушійною силою глобального процвітання, все більше використовується ворогами», — йдеться в аналізі.
Це підтверджують результати дослідження Munich Safety Index. За їх словами, особливо високою цю загрозу оцінюють респонденти в США, на другому місці – Індія. Загалом існує глобальне занепокоєння щодо кампаній з дезінформації в цифровому світі.
Дякуємо, що дочитали нашу статтю до кінця. Якщо ви хочете бути в курсі новин, відвідайте наш сайт ще раз! Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею з іншими, поділившись нею в соціальних мережах – нижче є швидкі посилання, якими можна поділитися.
Гарного Вам дня!
Автор Ред
Джерело dw.com
Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license