Масові антиурядові протести в Польщі
Усі основні ЗМІ Німеччини повідомили про 4 червня в неділю.
З цієї інформації розпочався головний випуск новин на першому суспільному телебаченні ARD. Було підкреслено, що маси були мобілізовані Дональдом Туском і актом про створення комісії з розслідування російського впливу. «Спроба правлячої ПіС послабити найбільшого ворога партії – Дональда Туска – на осінніх парламентських виборах може обернутися бумерангом. Сьогоднішня демонстрація в Польщі – одна з найбільших з 1989 року», – прокоментував кореспондент ARD.
Марш окрилив опозицію
Щоденник «Frankfurter Allgemeine Zeitung» («FAZ») зазначає, що «Марш надії» Туска дав крила опозиційним партіям.
«Йдеться про польську демократію», – коментує «FAZ» у понеділковому номері. Автор коментаря Рейнхард Весер наголошує на «вражаючому масштабі демонстрацій» проти уряду ПіС. «Однак не варто на цій основі робити висновки про настрої в Польщі. Після першої перемоги PiS на виборах вісім років тому її опонентам вдалося вивести на вулиці велику кількість людей; іноді більше, ніж очікувалося. Проте ця мобілізація не була ознакою зміни настроїв, а виявом зростаючої поляризації польського суспільства.
Зараз передвиборчі опитування передбачають надзвичайно рівну гонку з невеликою перевагою ПіС. Однак марш 4 червня може стати переломним моментом, оскільки сам урядовий табір мав вирішальний вплив на запланований протест.
Прийнявши “lex Tusk”, “PiS незадовго до демонстрації показала, що опозиція не перебільшує, коли стверджує, що йдеться про захист свободи та демократії”. «Однією зі слабких сторін опозиції досі була її відсутність єдності, але в умовах законодавчої атаки на найсильнішого політика опозиції (…) вона зімкнула свої лави і водночас розширила свою соціальну базу. (…) Якщо опозиційним партіям вдасться зберегти його до виборів, ПіС буде дуже важко», – коментує Весер.
Масова демонстрація в Польщі
Щоденник «Sueddeutsche Zeitung» наголошує, що на демонстрацію приїхали люди з усієї Польщі, подібні протести відбулися і в інших містах, у т.ч. у Кракові, Щецині та Ченстохові. Варшавська хода тривала понад півтора кілометра, повідомляє щоденник.
“Die Welt” звертає увагу на символічну дату – річницю перших частково вільних парламентських виборів після Другої світової війни в 1989 році, коли виборці могли визначитися з розподілом 35 відсотків місць. «Вибори в Польщі також стали початком політичного повороту в Європі аж до падіння (Берлінської) стіни», – читаємо ми.
«Сьогодні поляки теж на роздоріжжі. Опозиція виступає за ліберальну демократію, тоді як правляча партія PiS веде країну далі до авторитаризму. Звіт з Маршу він назвав: «За демократію і свободу, проти ПіС».
Berliner Zeitung зазначає, що «опозиція закликає до свободи, тоді як уряд говорить про ненависть». ПіС назвав акцію «маршем ненависті» і розкритикував її як антипольську. Новинний канал TVP Info знову і знову показував відео актора Анджея Северина, який закликав до насильства проти політиків PiS. Демонстрація також мала показати, що країна бореться за членство в Європейському Союзі, пише варшавська газета.
