Серед чинників, які найбільше мотивують повертатися в Україну після закінчення війни, українці у Польщі вказують на цивілізаційний та безпековий вибір держави — очікуване членство України в ЄС (57%) та НАТО (47%). Такі результати дослідження  «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Thank you for reading this post, don't forget to subscribe!

Також другим важливим мотивом є економічний – підвищення рівня зарплат та поліпшення умов праці (54%). Причому цей чинник є більш значимим саме для трудових мігрантів з України – тих, хто виїхав до Польщі до повномасштабної російської агресії, – ніж для воєнних біженців (57% проти 48%).  

«Це можна пояснити тим, що для більшості передвоєнних мігрантів з України саме можливість кращих заробітків і стабільного життя було головним мотивом виїзду до Польщі. На відміну від них воєнні біженці приїхали до Польщі вимушено. Багато хто з них говорить, що мав в Україні задовільне життя і не збирався емігрувати», – розповідає керівниця відділу легалізації Міграційної платформи EWL  Марія Кузенко. 

Натомість саме для воєнних біженців можливість возз’єднання з родиною, яка залишилась в Україні, є одним із значущих мотивів повернення додому  – цього прагнуть 57% українців, які прибули до Польщі через повномасштабне вторгнення. Загалом для 48% громадян України у Польщі можливість возз’єднання з родиною є мотивом повернутися на Батьківщину. 

Кожен п’ятий українець у Польщі стверджує, що надання державної допомоги у відбудові та поверненні житла може спонукати його повернутися на Батьківщину. 

Серед інших чинників –  здійснення низки реформ в Україні (у галузі охорони здоров’я та освіти, у системі судочинства). Ще для 16% таким мотивом може бути сприяння відкриттю та веденню бізнесу в Україні.

Експерти також запитали, що стимулює  та заважає українцям залишитися в Польщі на довший період. 

З-посеред основних причин привабливості Польщі громадяни України називають насамперед соціально- культурні фактори: 

  • наявність друзів і знайомих у Польщі (40%), 
  • доброзичливе ставлення з боку поляків (37%), 
  • культурна близькість  (34%) 
  •  мовна близькість (28%). 

Далі йдуть економічні чинники: можливість працевлаштування (27%) та невимогливі процедури легалізації перебування і працевлаштування в Польщі (22%). 

Головним чинником, який заважає громадянам України залишатися в Польщі, є, насамперед, переживання за долю своїх близьких в Україні (41%), а також економічні фактори, зокрема відсутність  достатніх засобів до існування (27%) та труднощі з працевлаштуванням (24%). Через погане знання польської мови Польщу можуть покинути 25% воєнних біженців та 10% довоєнних мігрантів. 

Дослідження показало, що попри те, що більшість працездатних шукачів прихистку знайшли роботу в Польщі (78%), майже 2/3 із них планують повернутися на Батьківщину у найближчій перспективі (62%). З них кожен четвертий (24%) висловив наміри повернутися в Україну, не чекаючи завершення військових дій.