“Звертаємося до влади Гданська, до Президента Олександри Дулькевича: Давайте віддамо це місце українській громаді , з якою ми зараз будемо жити. Місце в центрі міста, де вони можуть організуватися, зустрітися з ними, познайомитися з ними, вислухати їх і поговорити з ними. Давайте дамо їм ворота в місто, через які вони зможуть увійти в нього і жити з нами. Нехай це буде посольство їхньої громади біженців. Гданськ розірвав угоди про партнерство з Калінінградом і Санкт-Петербургом. Це очевидні кроки перед обличчям російської агресії проти України. Час для наступного кроку . Приміщення має бути надано українцям і скасована оренда на час війни . Ми переконані, що цю ідею підтримають інші місцеві ЗМІ, політики, парламентарі та влада Гданська. Давайте діяти відповідно до двох гданських закликів, останнього: «Гданськ щедрий, Гданськ ділиться своїм добром, Гданськ хоче бути містом солідарності!» і ті, хто супроводжує місто в найкращому вигляді; «Nec temere, nec tiide – Ні сміливо, ні боязко», – йдетьяу зверненні групи польских активістів
У кам’яниці на вулиці Длуга, 35 у Гданську майже 40 років був центр культури і науки , спочатку радянський, а після розпаду СРСР – російський. Після нападу Росії на Україну життя в т. зв Російському домі в Гданську завмерло, а оренда щойно закінчилася. Ніщо не заважає віддати це місце біженцям з України .
