Історія польських відьом залишається однією з найтрагічніших сторінок Речі Посполитої. Тут, звичайно, не Салем, в історії Польщі був Дорухов і Ніса, подробиці судових процесів і страт у яких досі холодять кров. Католицька церква визнала провину інквізиції та вибачилася у всіх віруючих. Остання офіційно судима відьма, до речі, також була з Польщі. У 1836 році Крістіна Цейнова була звинувачена в чаклунстві, піддалася випробуванню водою і була страчена.
Тепер відьмінські місця стали туристичними пам’ятками. Якщо у вас є час та настрої відправитися по відьомським місцям, то пропонуємо вам маршрут але він рекомендується лише для дорослих.
Відьмино узгір’я по-польськи
Сумно відома місцевість, закатували до смерті півтора десятки жінок. Знаходиться неподалік села Токаржев (Tokarzew) під містом Дорухів (Doruchów). Причому це було не в замшелі середні віки, а цілком у освічене 18-те сторіччя – приблизно 1775 року.
За легендою, в один несприятливий день дружина і спадкоємиця градоуправителя Дорухова, красуня Стоковська прокинулася вранці і з жахом виявила, що предмет її гордості – копиця шикарного волосся за ніч сплуталася в один ком. Жодними зусиллями викликаної прислуги волосся не вдавалося привести в пристойний вигляд, волосся довелося відрізати, а звинуватили в неприємності з зачіскою зазвичай навколишніх відьом. До того ж не одну й не дві, а чотирнадцять.
Перевірка на зв’язок з нечистим була простою і гарантувала смерть, але це міг бути летальний кінець через втоплення в ставку (за повір’ям невідьма повинна була потонути), або страта на вогні для тих, хто не пішов на дно. Крім того, від відьом домагалися визнання жорстокими тортурами.
Під час перевірки наведеним вище способом, кілька жінок потонули, а решту (за даними від 6 до 11 осіб) прилюдно спалили на пагорбах між Токаржевом та Доруховом.
З тих пір кажуть, що між пагорбами лунають відлуння несамовитих криків нещасних жінок, а місцеві жителі вважають за краще не ходити тут після заходу сонця.
У Дорухові зараз працює тематичне кафе, персонал якого охоче підтверджує страшну легенду.
Привид Курницького замку
У чотирнадцятому столітті сім’єю польських магнатів було збудовано захисне зміцнення, що дала назву містечку Курник (Kórnik), що утворилося неподалік. Це досить близько від Познані (можна доїхати міським транспортом). До готичного стилю замку пізніше додалося і справжнє привид – привид Білої пані, пані Теофілії.
Теофілія за життя була досить оригінальною жінкою, по-перше, вона була двічі заміжня, перший її чоловік помер, а з другим (Олександом Потуліцьким) вона розійшлася, при тому, що справа відбувалася в консервативній католицькій Польщі. Після розлучення вона зайнялася, як би нині сказали – “ландшафтним дизайном, міським розвитком та будівництвом інфраструктури”, тобто будівництвом церков, доріг та млинів у Курнику. За неї був перебудований сам замок і розбитий сад біля нього.
У Курницькому замку у трапезній висить портрет Теофілії, на якому вона зображена у білій сукні. Саме в такому вигляді вона як дух носиться коридорами замку. Не було свідчень, що вона займалася чаклунством, але так чи інакше її душа не змогла заспокоїтись.
Руїни Страху в Олені Гурі
Височина Плоніна (Płonina) поблизу Олени Гури (Jelenia Góra), де стояв раніше замок Неситно, також здатний наздогнати жахіття в похмуру годину.
Історія, пов’язана з відьомським минулим цього місця, свідчить, що місцева жінка Хільдегарда, намагаючись вилікувати смертельно хворого чоловіка, вирішила вдатися до послуг місцевої народної цілительки. Однак лікування не виявилося ефективним і пацієнт незабаром заспокоївся навіки.
Розгнівана Хільдегарда наказала замкнути стару цілительку разом із її дочкою у їхній скромній халупі та спалити разом із відьмами живцем. Чоловік подібний вчинок все одно не повернув, але з того часу околиці обзавелися стійкою легендою, яка зрідка підтверджується містичними явищами, що відбуваються тут.
Відьма з Ніси
Закінчити візит по містичних місцях найкраще у польській Нісі (Nysa). Тут у 17 столітті махровим кольором розквітла практика винесення судом вироків за звинуваченням у чаклунстві після тортур із пристрастю.
Інтерес для катів становило й те, що за законами все майно обвинувачених у чаклунстві переходило у їхню власність. Але зазвичай улов був невеликим, тому, за законами Польщі, звинуватити в чаклунстві не можна було представників шляхти, тому всі відьми були з простого народу.
Під інструментами ката нещасні часто називали імена знайомих і родичів аби скоріше покінчити з стражданнями. У результаті – понад двісті людей, замучених майже тридцять років розгулу “святої” війни з шанувальниками диявола. Серед закатованих не лише жінки, а й чоловіки та діти.
Найжахливішою зброєю залякування була так звана піч для відьми, і хоча історики сперечаються не тільки про те, де саме вона знаходилася, а й спалювали в ній живцем, або йшлося.
про кремацію, яка гарантовано позбавила б відьму від божого прощення, існують історичні документи та описи цієї споруди. Пекти була побудована з каменю і мала у висоту близько 2, 5 метрів, вхід до неї закривався наглухо залізними дверима.
Музей у Нісі з знаряддями тортур не рекомендується відвідувати з маленькими дітьми (вхід до музею дозволено з 12 років), та й вся подорож по відьомським місцям все-таки розрахована на дорослих.
Як виглядали відьми?
Вчені з Поморського медичного університету в Польщі планують відновити вигляд «відьми» XVIII століття по черепу, що зберігся.
Останки жінки були знайдені ще у 2014 році у місті Камінь-Поморський. Археологи звернули увагу на незвичайні особливості поховання.
У рот покійної було вкладено уламок цегли, а на кістках ніг збереглися сліди проколів, повідомляє Science in Poland.За словами фахівців, так у Середні віки і навіть пізніше ховали людей, підозрюваних у чаклунстві – щоб вони не змогли після смерті вибратися з могили та помститися кривдникам.
Дослідження показали, що жінка жила на початку XVIII ст. На час смерті їй було близько 65 років. Вона відрізнялася високим зростом (близько 170 сантиметрів) і була типовою європейкою зі світлим волоссям та блакитними очима.
Також з’ясувалося, що пошкодження кісток були прижиттєвими – можливо, «відьму» катували, щоб змусити її зізнатися у союзі із темними силами.
Вчені зазначили, що планують провести дві реконструкції: одну віртуальну, із застосуванням комп’ютерного 3D-моделювання, другу – за методикою радянського антрополога Михайла Герасимова. На тривимірну модель черепа нанесуть шари пластику, які відповідатимуть м’яким тканинам обличчя.
Експерименти ще тривають.
Нажаль, до нас не дійшло ні оного достовірного зображення польської відьми, тож як вони насправді виглядали невідомо. Здається ще були звичайні жінки, яких привели до страти заздрісні сусіди ті загальне невігластво. Але у сучасної людини є чудова розвага, цікавитися думкою штучного інтелекту щодо всього.
То ж ми спитали у бота, як виглядали польські відьми. Тут не обійшлося без клішованих капелюхів та багаття, але виглядає досить цікаво
