Місце приземлення НЛО в Людвіковіце-Клодзке?
Колишня німецька «Поганка» приваблює туристів цілорічно. Мухомор виглядає неймовірно. Він має форму бетонного кільця діаметром 30 метрів і висотою 10 метрів, встановленого на 12 стовпах. Сьогодні будівля стоїть осторонь протореної дороги, серед руїн, дерев і дивних історій.
Поганка в Людвіковицях-Клодзких – «Польський Стоунхендж»
«Мухомор» – посадковий майданчик для НЛО чи база для холодильної камери?
Таємнича Нижня Сілезія приховує багато цікавинок для шукачів неймовірного та гострих відчуттів. Край сповнений красивих, дивовижних і таємничих місць. Один із легендарних об’єктів стоїть у Людвіковіцах-Клодзких, між пагорбами, де нацисти пробурили величезну мережу тунелів невідомого призначення. т. зв «Мухомор» — це химерне бетонне коло, яке іноді називають «польським Стоунхенджем».
Це залишки секретної фабрики ядерної зброї? Місце приземлення НЛО? А може місце сили, відкрите нацистами? Погляньмо ближче на таємницю нижньосілезької «Поганки».
Таємнича Нижня Сілезія: Людвіковице-Клодзке та його незвичайна привабливість
Людвіковіце-Клодзьке — тихе містечко в Нижньосілезькому воєводстві (Клодзкий повіт) на річці Влодзіца, між мальовничими Влодзіцькими та Вирембінськими горами. Перша згадка в письмових джерелах про поселення на цьому місці датується 1352 роком. До 1945 року село мало назву Людвігсдорф, а до Польщі воно було приєднано лише після Другої світової війни.
Гірнича справа була основою економіки Людвігсдорфа з 19 століття. Шахтарське поселення Моельке (сьогодні Мілкув) було засноване на шахті «Венклеклаус» (сьогодні «Вацлав»). У той час у Людвігсдорфі будували електростанцію та промислові підприємства. У 1880-х роках тут була побудована залізниця, що сприяло розвитку міста. Століттями в Людвігсдорфі жила велика єврейська громада, активна релігійно та політично. У 1945 році тут проживало близько 466 євреїв.
Промисловість також розвивалася після Другої світової війни у вже перейменованих Людвіковіцах. За ПНР тут було створено заводи будівельної арматури, ДВП, а також фрезерний і шовковий заводи.
Ludwikowice Klodzkie – карта Google
Сьогодні в Людвіковіцах-Клодзких можна відвідати кілька пам’яток, наприклад парафіяльну церкву 18 століття св. Михаїла Архангела, руїни млина ХІХ ст., євангелістської церкви 1920-х рр., де знаходиться Музей Совиних гір. Навколо Людвіковіц є також дві туристичні стежки: синя до Влодзіцької Гори та зелена до перевалів Козе Сьодло та Юговська.
Крім церков і мальовничих туристичних стежок, допитливих і шукачів пригод сьогодні в Людвіковіце-Клодзке приваблює таємничий об’єкт, відомий як «Поганка». Його історія тісно пов’язана з військовою промисловістю Третього рейху і таємничим проектом Riese.
Під час Другої світової війни в Людвігсдорфі було створено відділення концентраційного табору Гросс-Розен, розташованого поблизу сучасної Рогозниці. Місцева комендатура мала контролювати знищення євреїв у Судетах. Поляки єврейського походження були відправлені в Людвігсдорф працювати на секретній фабриці боєприпасів і на будівництві таємничого комплексу Riese.
Проект Riese вважається істориками найбільшим будівельно-гірничим проектом Третього рейху. У 1944 році 28 тис. кв. тонн сталі та цементу, це стільки ж, скільки на будівництво всіх бункерів і укриттів для цивільних у всьому Рейху разом узятих.
Проект Riese — це мережа величезних тунелів, камер і штолен. Збудований у 1943-1945 роках. Нині він розкинувся на кілька десятків квадратних кілометрів під численними вершинами та пагорбами Совиних гір. Їхні сучасні польські назви: Włodarz, Dział Jawornicki, Jedlińska Kopa, Osówka, Moszna, Wielka та Mała Sowa, Soboń, Gontowa, Rzeczka та Walim. Підземні камери були також вирубані під замком Ксёнж. Для потреб проекту Riese була модифікована вся мережа місцевих доріг і вузькоколійних залізниць.
Для побудови мережі підземних комплексів використовувався динаміт. Камери і штольні були укріплені залізобетоном. Паралельно з підземними камерами, для потреб проекту Riese, німці також будували системи електрики, телефону, водопостачання та каналізації. Комплекси під Совиними горами, очевидно, мали бути самодостатнім підземним містом.
Проект Riese був цілковитою таємницею, тому нацисти охоче використовували єврейських військовополонених, яким і так судилося загинути. Будівництвом керувала організація Тодта на чолі з Альбертом Шпеєром, придворним архітектором Адольфа Гітлера, автором проектів, серед інших, Нова рейхсканцелярія в Берліні та Німеччина – майбутня нацистська столиця світу.
Проект Riese так і не був завершений. Після вступу Червоної Армії тунелі були залишені або засипані. Сьогодні для відвідувачів відкриті комплекси «Rzeczka», «Osówka» і «Włodarz».
Незважаючи на колосальний масштаб проекту, проект Riese досі оповитий таємницею, і дослідники висувають різні припущення щодо його мети. Швидше за все, підземні комплекси Різе мали стати новою штаб-квартирою Гітлера. Також не виключено, що там мав розташуватися новий ракетний завод Фау-2 (виробничі потужності на острові Узедом були розбомблені союзниками в 1943 році).
Інші припускають, що тут мали будувати винищувачі Ме-262. Оскільки Совині гори багаті на уран, деякі припускають, що нацисти планували розпочати роботу над ядерною зброєю в комплексах Riese.
Оскільки точно невідомо, для чого призначався проект Riese, багато дослідників і любителів гострих відчуттів створили власні оригінальні гіпотези. Одна з них поєднує в собі таємничий проект Різе, електростанцію в Людвігсдорфі та чудернацьку споруду, яка сьогодні стоїть у селі – т.зв. «Мухомор».
Найбільш незвичайну теорію про призначення химерної будівлі представив Ігор Вітковський у своїй книзі «Правда про Вундерваффе» 2000 року. У ній він заявив, що об’єкт, який сьогодні називають «Мухомор», міг бути спеціальною випробувальною камерою для незвичайний надсекретний нацистський пристрій під назвою Die Glocke, тобто «Дзвін».
За словами Вітковського, Die Glocke мав бути знаменитим нацистським Wunderwaffe — диво-зброєю, — здатною змінити хід війни, якщо робота над нею буде завершена. За словами автора, нацистські вчені працювали над «Дзвоном» у підземних комплексах Різе.
Die Glocke мав бути літаючим апаратом у формі дзвона, чимось схожим на літаючу тарілку НЛО, з антигравітаційним приводом. Такий привід дозволив би машині злітати вертикально вгору, не розганяючись на злітній смузі. Якби німці мали машини, здатні здійснювати вертикальний зліт, нальоти авіації союзників на аеродроми перестали б паралізувати німецьку авіацію.
Більшість дослідників, однак, вважають «Поганку» досить типовою основою для градирні електростанції в Людвігсдорфі. Вони також вказують, що подібні споруди можна побачити в інших польських містах, наприклад у Сєхніцах поблизу Вроцлава. Місцева «Поганка» підтримує резервуар для води, що охолоджує електростанцію.
Але легенди не вмирають легко. Багато авторів посилаються на свідків, які стверджують, що одразу після війни «Мухолапка» була закрита маскувальною сіткою, що може свідчити про її особливу цінність.
Сьогодні територія навколо «Поганки» огороджена, а заклад є однією з визначних пам’яток музею Мольке III, присвяченого проекту Різе. Можна побачити виставку будівельних машин часів Другої світової війни, якими копали загадкові тунелі в Совиних горах, а також військову техніку. Open Molke працює з вівторка по неділю з 10:00-16:00. Звичайний квиток коштує 12 злотих, пільговий – 10 злотих.
Таємнича Нижня Сілезія залишається сповненою дивовижних загадок, навіть якщо “Поганка” насправді є лише основою для градирні. Об’єкт досі захоплює уяву шукачів пригод.
Перед поїздкою радимо подивіться відео про Ludwikowice Kłodzkie
