Повстання у Варшавському гетто було найбільшим збройним повстанням євреїв під час Другої світової війни, і водночас першим міським повстанням в окупованій Європі. 19 квітня 1943 року євреї Варшави вступили в збройну боротьбу з німцями. Повстанці не могли сподіватися на перемогу, але перед перспективою неминучої загибелі вони не хотіли пасивно вмирати.

З нагоди річниці о 12:00 у Варшаві будуть увімкнені сирени муніципальної сигналізації та оповіщення. Сирени будуть увімкнені на підставі розпорядження президента столиці Варшави. Безперервний звуковий сигнал  буде тривати 60 секунд.

Виставка у музею POLIN «Вогняне море навколо нас»

Переживання мирних жителів, зафіксовані в щоденниках і щоденниках, під час або після повстання у Варшавському гетто, стали відправною точкою для виставки «Море вогню навколо нас», підготовленої до 80-ї річниці вибуху цього повстання. Виставка присвячена історії, що сталася в столичному місті Мурануві, на місці, де зараз знаходиться Музей історії польських євреїв POLIN. У ньому розповідається історія близько 50 000 людей. мирних жителів, які переховувалися в лабіринтах бункерів і криївках під час повстання. Сліди історії цих людей досі залишаються під поверхнею землі. Автор концепції – проф. Барбара Енгелькінг, а куратор виставки – Зузанна Шнепф-Колац. Його відкрили у вівторок, 18 квітня, напередодні ювілею. 19 квітня в річницю повстання в гетто, організовується соціально-просвітницька акція «Нарциси». Волонтери роздають на вулицях паперові квіти, нагадуючи про події 1943 року – до акції долучаються школи, бібліотеки та заклади культури. «Нарциси» від початку проходять під гаслом «Пам’ять нас єднає», яке наголошує на силі спільноти, важливості солідарності, необхідності діалогу над поділеннями.

Нарцис, також відомий як жовтий нарцис, став символом повстання у Варшавському гетто з кількох причин.

Повстання у Варшавському гетто відбулося в 1943 році, коли єврейські мешканці гетто вирішили боротися проти нацистської Німеччини, щоб протистояти масовій депортації до таборів смерті. Нарциси як символ повстання асоціюються з Мареком Едельманом, одним із останніх керівників Єврейської бойової організації, який брав участь у повстанні.

Традиція дарувати нарциси на річницю повстання у Варшавському гетто зародилася у 2013 році, під час 70-ї річниці подій. Воно походить від Марека Едельмана, який на річницю повстання отримав від невідомого букет жовтих квітів. Після смерті Едельмана у 2009 році ініціативу «Нарциси» підхопив Музей історії польських євреїв POLIN, щоб віддати данину пам’яті учасникам повстання та вшанувати їхню боротьбу за свободу та гідність.

Нарцис як символ має і більш глибоке значення. Його жовтий колір відноситься до жовтих пов’язок і нашивок, які носили євреї під час німецької окупації. Крім того, навесні розквітають нарциси, які символізують відродження, життя та надію, а також відсилають до часу, коли відбувалося повстання.

У річницю повстання у Варшавському гетто люди носять і роздають нарциси, щоб вшанувати героїзм євреїв, які боролися за свободу та гідність

80-річчя повстання в гетто. Вірші «Діти гетто»

Акторів польських театрів запросила директорка Єврейського театру Ґолда Тенцер для запису віршів зі збірки Стефанії Ґродзенської «Діти ґетто». Пісні будуть опубліковані в соціальних мережах профілів театрів-учасників проекту, а Єврейський театр транслюватиме записи з віршами з 19 квітня по 16 травня.

Президенти Німеччини та Ізраїлю Франк-Вальтер Штайнмаєр та Іцхак Герцог у середу відвідають Польщу. Вони зустрінуться з президентом Анджеєм Дудою, а також візьмуть участь в основних урочистостях з нагоди 80-ї річниці вибуху повстання у Варшавському гетто, повідомили в канцелярії президента.

Згідно з програмою візиту, опублікованою у вівторок на сайті КПРП, за адресою На 9.30 заплановані двосторонні переговори президента Дуди з президентом Німеччини в президентському палаці, а о. 10.30 – з президентом Ізраїлю. Після цього відбудуться переговори делегацій під головуванням президентів.

Опівдні три президенти з подружжям візьмуть участь у церемонії вшанування 80-ї річниці початку повстання у Варшавському гетто. Президенти також покладуть вінки до Пам’ятника героям гетто.

Керівник Офісу президента з питань міжнародної політики Марчін Пшидач повідомив, що головною темою ранкових зустрічей президента Дуди стане питання безпеки у зв’язку з російською агресією проти України та те, як міжнародна спільнота має реагувати на агресивну політику Росії. За його словами, другою темою зустрічей, вписаною в контекст візиту, буде історична політика та пам’ять про нацистські злочини в Польщі.

Посадять Дерево Пам’яті

20 квітня в Музеї ПОЛІН на площі Віллі Брандта відбудеться церемонія посадки Дерева пам’яті. Як спеціальний гість виступить кантор Нахман Тургеман з Ізраїлю.

Того ж дня (між 17-19 годиною) в будівлі Reduta Bank Polski, що на вулиці Bielańska, 10, відбудеться спеціальний показ вистави «Pif Paf in Piach». Прем’єра цього унікального шоу відбулася 1 вересня 2022 року. Його основу склали тексти, підготовлені: Ремігіушем Гжелою, Кароліною Кірш, Пьотром Пазіньським, Павлом Шапіро, Беллою Шварцман-Чарнотою, Ґолдою Тенцер, Ружею Зьонтек-Чарнотою та Агнешкою ​​Жолкевською.

22 квітня Єврейський театр запрошує на прем’єру вистави «Пісні гетто». Він складатиметься з пісень польською та ідиш, а також фрагментів листів, щоденників та розповідей, написаних у гетто.

“Ми викликаємо тіні вбитих у гетто та таборах. Залишили жменю попелу, грудку піску, розсипану часом. Вуста сотень тисяч єврейських дітей залишаються мовчазними назавжди, а деякі з тих небагатьох, хто вижив, свідчать про правду”, – каже Голда Тенцер, директор Єврейського театру.

 80-ту річницю вибуху повстання у Варшавському гетто Музей Варшави запланував насичену програму прогулянок містом і лекцій на квітень і травень. Серед прогулянок, зокрема: «Слідами єврейської Воли», «Єврейська Прага – слідами колишніх мешканців і місць» або «Прогулянка мурами, пішохідними мостами та підземними ходами у Варшавському гетто». Серед тем лекцій, наприклад, «Аптеки та фармацевти у Варшавському гетто. Про наркотики, лікування та контрабанду», «Сувеніри гетто та пам’ять про гетто у просторі Варшави».