Через санкції Євросоюзу навіть у постачальників вина до Кремля скрутні справи. Проте пробки та пляшки з Європи до Росії намагаються завезти обхідними шляхами. Подаємо висновки DW.

Морський бриз, сонце і теплий клімат зробили пагорби біля Чорного моря ідеальним місцем для заможних росіян. У мальовничому ландшафті з панорамними краєвидами знаходиться і «палац Путіна» під Геленджиком.

Російський опозиціонер Олексій Навальний, який зараз відбуває покарання, показав світові це майно в документальному фільмі, заснованому на його розслідуванні. В останні десятиліття тут один за одним відкривалися виноградники — для мультимільйонерів і мільярдерів, тісно пов’язаних з Кремлем, це «хобі» також є символом статусу.

«З усього, що я там побачив, мене цікавило лише одне: виробництво вина», — сказав Володимир Путін у січні 2021 року в ефірі телепрограми зі студентами. Російський президент стверджує, що не має стосунку до цього “палацу”.

Однак у тій програмі він зізнався, що його вразив виноградник відомої російської виноробної компанії «Абрау Дюрсо», який знаходиться неподалік від нього. Основним акціонером цього традиційного підприємства є його друг і радник Борис Титов, також російський бізнес-омбудсмен.

Продукція з Європи для російських виноробень

Тітов не економить на винограднику, який роками тримає його син Павло. Згідно з митними даними ImportGenius, провідного постачальника інформації для галузі імпорту та експорту, для виноградників закуповуються лише найкращі продукти з усієї Європи.

Саджанці, бочки та виробниче обладнання надходять від кращих постачальників Італії. Дизайнерські пляшки Saverglass з Франції.

За даними ЗМІ, улюбленою маркою Путіна є сухе червоне вино «Усадьба Дивноморское». Останніми роками він використовував його на вечірках, як підтверджують фотографії меню в ЗМІ, у високопоставлених гостей президента, таких як Олександр Лукашенко та Сі Цзіньпін.

Виноград Мерло росте, визначив Олексій Навальний, росте прямо біля «палацу Путіна» під Геленджиком. Ці виноградники були засновані близько 10 років тому власниками та фахівцями Абрау Дюрсо.

У 2019 році «Лазурну ягоду», дочірню компанію компанії «Абрау Дюрсо», яка володіє виноградниками, придбав олігарх з близького оточення Путіна Геннадій Тимченко. В угоді також брав участь Володимир Колбін, якого ЗМІ назвали сином друга юності президента РФ.

Російське громадянство за порадою з Італії

Впливові та заможні власники також не економлять на виробництві вина. Вони залучили італійського енолога Маттео Колетті, який курує процес. У 2021 році Володимир Путін надав йому російське громадянство.

Незважаючи на санкції через агресію Росії проти України, італійський фахівець продовжує працювати в Росії. Проте зараз у нього теж проблеми.

Під час прийомів у Кремлі російське вино подають не в пляшках російських виробників, а в дизайнерських пляшках італійського бренду Vetri Speciali. Проте з початку російського вторгнення в Україну компанія більше не співпрацює з путінськими виноробами.

“Фактично всі економічні та грошові операції з Росією припинені, ми більше не постачаємо свою продукцію ні в Росію, ні на винзавод “Усадьба Дивноморське”, – повідомили DW в штаб-квартирі Vetri Speciali в Тренто.

Санкції ЄС стосуються і пробок

Проте пляшки — не єдина проблема кремлівських виноробів. З літа минулого року діє заборона на постачання пробок до Росії з ЄС.

«Для виробництва ми використовуємо натуральну, невибілену пробку вищого класу А. Для її виготовлення спочатку збирають кору коркового дуба віком не менше 52 років, а потім сортують за якістю», — розповідають виробники «Усадьби Дивноморське». похвалився в Instagram незадовго до нападу Росії на Україну. Там запевнили, що закупорюють вино «тільки найкращими пробками від провідних постачальників».

Проблема в тому, що всі провідні постачальники – компанії з ЄС. «З початком війни в Україні наша компанія повністю припинила експорт до Росії та всі інвестиції в цю країну», — зізнався Кортісейра Аморім з Португалії, провідний виробник продукції з коркового дуба, відповідаючи на запитання DW.

На Португалію припадає 70 % світового виробництва, за якою йде Іспанія з часткою менше 10%. Згідно з митними документами, Абрау Дюрсо та Усадьба Дивноморське використовують пробки Corticeira Amorim.

Для виробників вина, які прагнуть до групи преміум, натуральна пробка є важливою відмінною рисою, пояснює DW Utz Graafmann, редактор відомої німецької платформи wein.plus.

– Це традиція. З технічної точки зору натуральну пробку можна замінити на синтетичну або кришку, що закручується. Але виробники часто не можуть на це зважитися, бо бояться, що їхнє вино буде асоціюватися з дешевими сортами, – додає експерт.

Крім того, натуральна пробка, на його думку, незамінна, якщо вино після витримки в бочці має продовжувати дозрівати в пляшці. Якісна натуральна нова пробка забезпечує обмежене, але постійне надходження кисню до пляшки.

Росія обходить санкції завдяки Туреччині

Згідно з даними митниці ImportGenius, Abrau Durso продовжувала імпортувати з липня 2022 року, коли набуло чинності ембарго ЄС, пробки португальської компанії Corticeira Amorim, але через Туреччину. Відправником митних декларацій є не – як до введення санкцій – постачальник Amorim Cork S.A., а турецька логістична компанія Mepline Lojistik, яка доставляє товари зі Стамбула.

Туреччина – не єдина країна, яка допомагає Росії уникати санкцій, це робить і Казахстан

ImportGenius поки не має даних за 2023 рік. Абрау Дюрсо, у свою чергу, не відповідає на питання, чи йдеться про санкції через Туреччину. Зв’язатися з Усадьбою Дивноморське неможливо, оскільки для зв’язку вони дають лише телефони Абрау Дюрсо.

Тому DW не вдалося з’ясувати, як кремлівські винороби хочуть вирішити свої проблеми, пов’язані з санкціями Євросоюзу, і чи відбилися вони вже на якості їхніх вин.

Водночас португальська компанія Corticeira Amorim запевняє, що нічого не знає про поставки до Росії через Туреччину. Ми повідомили наших колишніх клієнтів у Росії, що через російське вторгнення в Україну ми більше не хочемо їх постачати.

Що стосується контролю за ланцюгами поставок, вони запевняють, що через інформацію про поставки через Туреччину вони розглянуть можливість додаткового контролю, щоб зменшити ризик обходу санкцій ЄС.

У разі порушення санкцій постачальникам загрожує штраф до 10 тис. злотих. євро. Минулого року Єврокомісія запропонувала підвищити мінімальний штраф до 5 відсотків від річного обороту компанії та зробити штрафом за обхід санкцій.