|

Отримання міжнародного притулку в країнах ЄС

Оформлення заяви про міжнародний захист та отримання постійного статусу біженця в Європі

Ця стаття описує комплексний підхід до подання заяви про міжнародний захист та базується на відповідних правових положеннях ЄС і передовій практиці, зібраній у державах-членах ЄС. Вона містить практичні рекомендації для реєстрантів та реєстраторів у їхній повсякденній роботі та підтримує керівників у зміцненні національного процесу реєстрації, надає структуровані вказівки щодо реєстраційних процедур, включаючи процедури, пов’язані з особливими потребами та положеннями Дублінського регламенту.

Директива ЄС забезпечує заявникам доступ до житла, їжі, одягу, медичної допомоги, освіти для неповнолітніх і доступ до роботи (протягом максимального періоду 9 місяців) та приділяє особливу увагу вразливим особам, особливо неповнолітнім без супроводу та жертвам тортур. Країни ЄС повинні провести індивідуальну оцінку, щоб визначити особливі потреби вразливих осіб у прийомі та забезпечити доступ вразливих шукачів притулку до медичної та психологічної підтримки, містить правила щодо затримання шукачів притулку та розглядає альтернативи затриманню з повною повагою до основних прав і свобод людини.

Міжнародний захист та набуття громадянства країни, яка надала притулок

Хоча ніде в офіційних документах немає вказівок на таки правила, аналіз практики надання міжнародного захисту доводить, що отримання міжнародного захисту або постійного притулку на практиці призводить до неможливості у подальшому отримати громадянство країни або групи країн, які надали такий притулок. У певних випадках втрата статусу захищеної особи відбувається автоматично при перетині кордону країни, де отримано міжнародний захист.

Реєстрація заяви про міжнародний захист є першим кроком у процедурі надання притулку

Перш за все, реєстрація забезпечує захист від видворення для осіб, які бажають подати заяву на міжнародний захист. Це також закладає основу для розгляду заявки та гарантує, що заявки ефективно розміщені у правильному місці та пройде процедуру експертизи. Надійний збір даних можливий лише в тому випадку, якщо заявники отримують підтримку, яку вони мають
потреба. Завдяки ідентифікації заявників із потенційно вразливими місцями реєстрація також гарантує що заявники отримують необхідну підтримку якнайшвидше, щоб вони могли повноцінно брати участь у процедура надання притулку.

Слово «реєстрація» в контексті процедур надання притулку часто використовується двома способами: реєстрація
подання заяви про надання міжнародного захисту та реєстрації такого подання. Сама реєстрація включає три основні дії: надання інформації заявником, збір даних про заявника («Збір реєстраційних даних») і, нарешті, виявлення потенційно вразливого заявника по Дублінським положенням і направлення їх на відповідну процедуру обстеження («Ідентифікація та направлення»).

Данні, яки необхідні надати для отримання міжнародного захисту

  • Дата перетину кордону країни
  • Місце проживання
  • Тип заявника (повнолітній, неповнолітній без супроводу або утриманець)
  • Тип заявки (перша заявка, наступна заявка або повторно відкрита заявка)
  • Чи потрібен вам перекладач та у разі необхідності – мова для перекладу
  • Заява про підтвердження розуміння того, що каже персонал або що особа розуміє перекладача
  • Заявнику надається інформація про процедуру реєстрації та порядок її виконання після реєстрації
  • Заявнику надається інформація про його права та обов’язки під час надання процедури притулку
  • Заявник підтверджує, що він розуміє надану йому інформацію
  • Контактні дані
  • Адреса
  • Номер телефону
  • Заявнику надається інформація про те, як зареєструвати зміни його контактних даних
  • Біометричні дані – фотографія, відбитки пальців та інше
  • Підпис
  • Присутність заявника в соціальних мережах, платформи офіційних медіа
  • Додаткова публічна інформація, наприклад ім’я користувача, особисті веб-сайти або блоги (якщо є)
  • Встановлення чи є він незалежний дорослий
  • Повнолітнього утриманця повідомляють про наслідки подання заяви на нього від імені утримувача
  • Повнолітня особа, яка перебуває на утриманні, буде поінформована про її право подати окрему заяву
  • Від повнолітнього, який перебуває на утриманні, запитується згода на подання заяви, яка складається на нього
    від імені опікуна чи утримувача. Такий запит на згоду має бути поданий у письмовій формі повнолітньою особою та доданий до файлу заявника

Персональні та особисті данні

  • Ім’я та стать
  • ПІБ
  • Родинне ім’я
  • Прізвище, нікнейм або прізвисько, прозвища
  • Дівоче прізвище (якщо є)
  • Біологічна стать
  • Бажані займенники роду
  • Ім’я батька
  • Ім’я матері
  • Дата народження згідно з календарем, який використовується в країні походження заявника (якщо є)
  • Вказівка на те, що дата народження є приблизною або точною
  • Пояснення того, як було визначено передбачувану дату народження (за наявності)
  • Місце народження
  • Країна народження
  • Місце народження
  • Провінція/регіон/губернаторство
  • Село/муніципалітет/район
  • Причини, через які заявник не знає місця народження (за наявності)
  • Національність
  • Вказівка на те, що національність встановлена або заявлена/припускається
  • Вказівки причин невизначеності громадянства (за наявності)
  • Інші національності
  • Апатрідізм ( відсутність громадянства)
  • Ознаки того, що особа не вважає себе громадянином або громадянства встановлено власноруч або заявлено/припускається
  • Зазначення причин визнання заявника особою без громадянства (за наявності)
  • Псевдо, деталі псевдоніма. Термін «псевдонім» стосується персональних даних, які суттєво відрізняються від інших офіційних персональних даних, наприклад як дівоче прізвище (імена), імена, що використовуються в неофіційних функціях, або особисті дані, зареєстровані в базах даних. До цього можуть бути встановлені псевдо – ім’я, прізвище, (імена), дата народження, місце народження, національність, походження
  • Додаткова інформація, як-от джерело інформації про псевдонім і для якої мети використовувався псевдонім

Країни попереднього перебування та проживання

  • Попереднє місце проживання стосується всіх країн за межами країни походження, куди мав намір потрапити заявник
    скористатися захистом або пустити коріння чи отримати громадянство
  • Мета перебування у цих країнах
  • Країна попереднього проживання до в’їзду в країну притулку
  • Місто попереднього проживання
  • Провінція/регіон/губернаторство
  • Село/муніципалітет/мідрайон
  • Термін перебування
  • Причина (-и) перебування
  • ВНЖ в країні попереднього проживання
  • Вид посвідки на проживання
  • Термін дії

Цей перелік не є повним та остаточним, бо в вас можуть спитати яким транспортом або маршрутом ви дісталися до країни притулку, яку маєте освіту, професію або соціальну ідентифікацію, якими навичками володієте, чи є в вас якась нерухомість чи автотранспорт, домашні тварини, якими мовами ви спілкуєтесь та в якому ступені володієте цими мовами.

У вас обов’язково запитають до якої релігії чи релігійної групи ви належите, участь в громадських або благодійних організаціях, зайняття спортом, наявність дітей та родичів, уклад вашого життя, хобі та обов’язково – обставини, яки призвели до необхідності вдатися до міжнародного захисту.

Звісно, що співпраця з владою країни, яка надає притулок вимагає від вас щиросердних відповідей на будь-яки поставленні до вас питання.

Документи, які потрібні для подання заявки на притулок

  • Документи с фото, що посвідчують особу
  • Паспорт громадянина
  • Зазначення того, що заявник на даний момент має паспорт або заяву про надання притулку

Після збору даних і постановку заявників на підтримку, заявнику надається документ, які підтверджує його статус особи, яка просить про міжнародний захист («Документ, що засвідчує статус шукача міжнародного захисту»). Процедури реєстрації є
доповненням до спеціального розділу, що описує особливі вимоги для подальшої реєстрації заяви («Реєстрація подальших заяв»).

Цей посібник розглядає різні методи, які можна використовувати під час реєстрації процедура перевірки зібраних даних («Перевірка даних» та «Важливість реєстраційних даних для етапу іспиту»). Ці додатки містять два контрольні списки. Перший містить огляд полів реєстрації, які регулярно вимагаються від заявника при реєстрації, а другий містить тип інформація, яка повинна бути надана заявнику відповідно до умов Загальноєвропейського притулку (Система (CEAS).

Три етапи доступу до міжнародного притулку

Залежно від національного устрою країни притулку може проводитися реєстрація та подача заявки одночасно або окремо. Якщо ці два кроки виконуються окремо, базові персональні дані зазвичай збираються на етапі реєстрації, що дозволяє, як мінімум, практичну організацію первинного прийому заяви. Додаткові детальні дані будуть зібрані під час тимчасового захисту та проживання в країні шукача притулку. Простіше кажучи це створення заявки, її реєстрація та тимчасове проживання в очікуванні надання постійного притулку.

Сам факт подання заявки до органу влади є актом вираження заявником бажання звернутися за міжнародним захистом. Усі, хто виявив намір подати заявку про міжнародний захист вважається заявником з усіма правами та обов’язками, пов’язаними з цим статусом. Якщо заявка подана до органу, який не відповідає за реєстрацію відповідно до національного законодавства, це
орган повинен надіслати файл до компетентного органу для цілей реєстрації заяви, щоб заявник міг скористатися всіма матеріальними умовами на період розгляду надання статусу отримувача міжнародного захисту.

Права та обов’язки, які виникають з моменту подання заяви про міжнародний захист

З моменту подання заявки заявнику:
• дозволено залишатися на території держави-члена, в тому числі на кордоні або в транзитних зонах, на час процедури надання притулку;
• надається інформація мовою, яку розуміє заявник;
• надається доступ до перекладача для подання своєї справи, коли це необхідно;
• дозволено спілкуватися з Верховним комісаром ООН у справах біженців та/або звертатися до будь-якої іншої організації, що надає юридичні консультації;
• дозволено оцінку потенційної потребі в спеціальних процесуальних гарантіях та/або особливих потребах;
• забезпечено матеріальними умовами перебування, що забезпечують належний рівень життя заявника, гарантоване право на життя та охорона фізичного та психічного здоров’я;
• гарантовано, що вищезазначений рівень життя буде досягнутий у конкретній ситуації для уразливої особи або особи, яка перебуває під вартою;
• забезпечено, у разі затримання, правовими гарантіями, включаючи спеціальні гарантії щодо уразливих верстви населення та заявникам з особливими потребами;
• у разі затримання надається ефективний доступ до організацій та людей, які надають поради та консультування;
• забезпечено необхідною медичною допомогою, що включає, як мінімум, невідкладну допомогу та необхідне лікування хвороб і серйозних психічних розладів; крім того, претендентам с особливим потребам надається необхідна медична чи інша допомога, в т.ч відповідна психіатрична допомога, якщо це необхідно;
• гарантовано надання допомоги, у випадку дітей без супроводу, у розшуку родини якомога швидше після подання заяви, захищаючи найкращі інтереси дитини;
• забезпечено дотримання принципу єдності сім’ї при наданні житла;
• забезпечено можливість оскарження рішень щодо надання, скасування чи скорочення про умови прийому або рішення щодо свободи пересування та проживання;
• очікується співпраця заявника з владою країни, яка надає притулок.

Застосовуються кілька винятків, а саме коли заявник вважається небезпечним для держави або становить небезпеку спільноті держави, а також для конкретних типів заявок, або у контексті екстрадиції і лише в тій мірі, в якій дотримується принцип невидворення чи депортації небажаної особи.

Реєстрація заявки про міжнародниі захист (отримання притулку)

Після подання заявки на міжнародний захист її необхідно зареєструвати. Реєстрація означає здійснення запису про намір заявника звернутися за захистом. Далі країни ЄС+ мають визначити національні органи влади, які відповідають за реєстрацію цієї заяви про міжнародний захист відповідно до національного законодавства.

Які права та обов’язки виникають на етапі реєстрації прохання про надання міжнародного захисту

Немає жодних конкретних прав чи обов’язків, які виникають на етапі реєстрації, крім прав та зобов’язання, що виникають у зв’язку з поданням заявки. Метою цього етапу є створення офіційного запису, щоб заявник міг ефективно скористатися своїми  правами та міг дотримуватися вищезгаданими зобов’язання. Реєстрацію слід завершити якомога швидше, але це можливо протягом термінів, встановлених міжнародним законодавством.

Матеріальними умовами притулку вважаються заходи, які включають житло, їжу та одяг. Це надається в натуральній формі, або як фінансова допомога, або у вигляді ваучерів, або в комбінації з трьох, і компенсація щоденних витрат.

Встановлено наступні терміни для реєстрації заяви про надання притулку у вигляді міжнародного захисту:

  • Якщо заява зроблена до органу влади, відповідального за реєстрацію: максимум 3 робочих дні;
  • Якщо заява зроблена до інших органів влади: максимум 6 робочих днів;
  • Якщо заява зроблена до представників органів влади, які не мають відношення до реєстрації заяви: 10 робочих днів

Водночас, через можливий великий обсяг числа реєстрантів дуже важко буде дотриматись 3- або 6-денного терміну реєстрації заявки.

Реєстрація заяви про надання притулку

Країни ЄС+ зобов’язані забезпечити, щоб особа, яка подає заяву на міжнародний захист мала можливість подати її якомога швидше. Представники влади країни ЄС+ повинні визначити, які органи влади несуть відповідальність за подання заяв про надання притулку відповідно до національного законодавства. Якщо особа утримується від подання заяви, орган, що приймає рішення, може прийняти рішення негайно припинити процедуру надання захисту. Подача заявки завершує процедуру реєстрації. З цього моменту починається експертиза умов надання міжнародного захисту.

Країни ЄС+ можуть встановлювати додаткові національні правила для подання заяв про міжнародний захист, наприклад, національне законодавство може передбачати, що подання заявки має відбуватися особисто та/або у визначеному місці.

Ці три етапи доступу до процедури надання притулку – оформлення, реєстрація та подача заяви для міжнародного захисту – не обов’язково відображають три окремі етапи процесу. Це дозволяє об’єднати етапи реєстрації та розміщення в один крок, як і загальний вимоги, включаючи часові обмеження для реєстрації та можливість подати додаткову заявку.

Де-які країн ЄС+ поєднують дві фази в один процедурний крок, тоді як інші розглядають реєстрацію та розміщення як окремі етапи з різними юридичними наслідками. Якщо заявник робить свою перша заяву безпосередньо до органів, які відповідають за реєстрацію та розміщення, ці три кроки можна навіть об’єднати в один.

Коли від заявника вимагається подати заявку після етапу реєстрації, заявник повинен бути проінформованийі про те, як і куди подати заяву, а також про наслідки не подання заяви на реєстрацію. Якщо заявка подається через спеціальну форму, яку заповнює заявнику, бланк видається при реєстрації разом із поясненнями щодо того, як його подати до відповідного органу влади.

Якщо заява подається особисто у визначеному місці після реєстрації, запроваджено систему для керування призначеннями та порядок дій, які дозволяють при реєстрації визначати точне місце та час, де заявнику письмово повідомляють коли можна подати заявку. Для того, щоб реєстрація відбувалася якомога швидше, впроваджено систему моніторингу для відстеження проміжку часу між реєстрацією заяви та її подання на розгляд.

Права та обов’язки, які виникають на етапі розгляду заявки про надання міжнародного захисту

Подання заяви про міжнародний захист викликає подальші особливі права та обов’язки.

До них належить встановлення:
• початок строку проведення експертизи;
• початок відліку часу для процесу визначення відповідальної країни ЄС+ та термін розгляду заявки;

Вимоги та права щодо розгляду заявки на отримання міжнародного захисту

  • розгляд заявки відбувається протягом розумного терміну (тобто не більше 15 днів після подання заявки), що супроводжується наданням інформацію про пільги та зобов’язання, пов’язані з умовами прийому як на організації чи групи людей, які надають конкретну юридичну допомогу і які можуть бути в змозі допомогти або поінформувати їх про наявні умови прийому, включаючи медичне обслуговування;
  • протягом 3 днів після реєстрації, надати документ, виданий на їхнє ім’я, що засвідчує їх статус заявника та підтвердження того, що їм дозволено перебувати на території країн ЄС+, поки заявка очікує на розгляд або розглядається;
  • забезпечено можливість отримання проїзного документа за серйозних гуманітарних причин, які вимагають їх пересування або перебування в іншій країні;
  • надається право вільно пересуватися територією приймаючої держави-члена або в межах певної території, визначеної країнами ЄС+;
  • у випадках дітей, яким надано доступ до системи освіти – на умовах, аналогічних громадян країни і які не можуть бути відкладені більш ніж на 3 місяці з дати подання заявки;
  • заява про міжнародний захист вважається поданою, якщо є письмовий документ, підготовлений
    державним органом та підтвердження того, що громадянин третьої країни звернувся з проханням про міжнародний захист, досяг цього органу та є відповідальним за виконання зобов’язань, що випливають з його положення, і, залежно від обставин, надав про себе лише основну інформацію, яка міститься в такому документі, але цей документ або його копія досягла цього органу.
  • підготовчі заняття, в тому числі мовні, проводяться, коли це необхідні для полегшення доступу та участі в системі освіти;
  • не пізніше 9 місяців з дати поселення, надано доступ до ринку праці, якщо вперше – інстанції рішення компетентного органу не прийнято і відстрочка бути не може віднесено до заявника, з можливістю ввести або зберегти більше
    сприятливі положення;
  • країни ЄС+ можуть дозволити заявникам доступ до професійної підготовки, незалежно від того, чи мають вони доступ до ринку праці.

Пункти, які слід пам’ятати

• Доступ до процедури надання притулку складається з трьох етапів: виготовлення, реєстрація та подача
заява про міжнародний захист.
• Подання заявки викликає права та обов’язки заявника на міжнародний захист, включаючи право залишатися в країні.
• Реєстрація створює офіційний міжнародний запис про намір заявника шукати міжнародний статус захисту, зазначаючи таким чином, що заявник є заявником про міжнародний захист.
• Подача заявки завершує процедуру реєстрації і з цього моменту починається процедура експертизи обставин.
• Залежно від національного законодавства, три етапи не обов’язково є окремим процесом кроки, оскільки вони можуть бути інтегровані в один або два кроки.

Середовище реєстрації: об’єкти та приміщення

Важливу роль в ефективності роботи відіграють заклади, створені для реєстрації та поселення – процедура як для заявників, так і для персоналу. Залежно від кількості новоприбулих країна ЄС+ може вирішити влаштувати кілька реєстрів або офіси на своїй території або навіть мобільні реєстраційні пункти для задоволення нагальних потреб.

Вибираючи місце для реєстрації та/або поселення, компетентні органи враховують конкретні потреби реєстрації та кількість людей, які одночасно реєструються. Щоб визначити найкращий доступний сайт для цієї мети, держави беруть до уваги, серед іншого елементи, доступність для людей з обмеженими можливостями, розмір приміщення (тобто його здатність розмістити
велика кількість людей) і наявність достатньої кількості місць у зоні очікування, відповідні системи вентиляції або клімат-контролю, легкий доступ до окремих санітарних приміщень для жінок і чоловіки та окремі ігрові зони для дітей.

Реєстраційний заклад є легкодоступним на громадському транспорті, але він також може бути розташований у у тій же будівлі, що й інші відповідні офіси національної адміністрації. Країни ЄС+ нещодавно почали інтегрувати функції початкового прийому та реєстрації та/або розміщення в центрах прибуття біженців. Це дає можливість забезпечувати безперебійний процес реєстрації/поселення, зокрема з точки зору безпеки. Офіси мають чіткі таблички на зонах обмеженого доступу персоналу та ефективні система керування чергою та доступу, що дозволяє проводити конфіденційні бесіди наодинці.

Особиста безпека персоналу та заявників

Реєстраційний персонал дбає про процедури безпеки, які застосовуються в реєстраційному офісі. Персонал також повинен знати про потенційні ризики безпеці, які можуть стосуватися їх самих та реєстрантів. Такі ризики безпеці можуть включати акти або погрози насильства, самоушкодження, самогубства, загрози здоров’ю, підпалу або спалаху пожежі.

Пункт реєстрації має обладнання для надання першої медичної допомоги та принаймні одного працівника, який має навички надання першої допомоги. Безпека та безпека безпосередньо впливають на якість реєстраційних процедур. Неадекватна поведінка реєстрантів або неналежні процедури безпеки можуть призвести до того, що де-які заявники неохоче підходять до реєстраційних відділів. Крім того, неналежні процедури безпеки можуть перешкоджати реєстраційній діяльності.

Справедливі та прозорі процедури зміцнюють довіру та послаблюють психологічну напругу. Інформаційне забезпечення, яке
включає реагування на занепокоєння заявника, відіграє ключову роль у стратегії безпеки, оскільки запобігає непорозумінь і своєчасно вирішує проблеми чи розчарування.

Конфіденційність

Особам, які звертаються за міжнародним захистом, гарантовано право на конфіденційність. Конфіденційність є принципом, який застосовується до всіх етапів процедури надання притулку. Заявнику не можна очікувати, що вони розкриють третім особам подробиці про свої побоювання переслідувань або серйозної шкоди у разі, якщо конфіденційності неможливо забезпечити. Принцип конфіденційності також поширюється на процедуру реєстрації та на інформацію, отриману під час реєстрації.

Засоби та процедури реєстрації дозволяють заявникам надавати документи та особисті дані персоналу з реєстрації за умов, які не порушують право на приватне життя. Органи, які беруть участь у процедурі реєстрації, гарантують, щоб жодна інформація не буде розкрита, щоб особи не було спричинено переслідувань або завдано шкоди.

Органи реєстрації також зобов’язані отримувати будь-яку інформацію від передбачуваних суб’єктів переслідування чи серйозної шкоди таким чином, щоб не поставити під загрозу фізичну цілісність заявника чи його утриманців, або свободу та безпеку їхні родичів, які все ще проживають у країні походження.

Реєструючі органи пов’язані принципом конфіденційності, як це визначено в національному законі. Якщо під час процедури реєстрації потрібні послуги усного перекладу, перекладач також дотримується принципу конфіденційності. Заявника інформують про їхнє право на конфіденційність під час процедури надання притулку на етапі реєстрації.

Біометричні данні для подання заявки на отримання міжнародного захисту в ЄС

Біометричні дані, зібрані на етапі реєстрації/поселення, включають фотографії та відбитки пальців. Залежно від національних правил можуть збирати додаткові типи біометричних даних, наприклад райдужну оболонку ока, сканування або запис голосу. Голос заявника записується для визначення мови та діалекту та/або регіону, рівня соціалізації, а не ідентифікація заявника як такого.

Враховуючи технічний характер взяття та реєстрації відбитків пальців, воно проводиться спеціалізованими підрозділами або
влади в більшості країн ЄС+. Відбитки пальців в подальшому додаються до центральної системи Eurodac – система бази даних, щоб визначити, чи заявник подавав заяву про надання притулку раніше або був затриманий в інших країнах ЄС+ у зв’язку з нелегальним перетином зовнішнього кордону. Відбитки пальців також можуть порівняти в базі даних візової інформаційної системи VIS – це система для рішеннями, пов’язані із заявками на отримання короткострокових віз для відвідування або транзитного проїзду через шенгенську зону.

Кримінальне минуле та поліцейські  записи

У контексті процедури надання притулку важливі можуть бути ваші записи як з національної поліції, так і Інтерполу або  інши джерела інформації за низкою пунктів. Дійсно, якщо ім’я заявника є в поліції – поліцейське досьє може надати корисну інформацію не лише щодо судимості заявника, але потенційно також щодо різних аспектів особистості заявника та попереднього місця проживання. У контексті процедури надання притулку, поліцейські записи можуть бути джерелом інформації про маршрут подорожі, перетинів кордону, що вказують на ЄС та перебування заявника в певній країні в певний момент.

Ознайомлення з поліцейськими записами суворо регулюється, і лише компетентні національні органи мають доступ до них
Якщо до процедури реєстрації заявки залучений поліцейський орган, проводять перевірку безпеки ще на етапі залучення первинних документів. Якщо, навпаки, поліцейський орган не бере участі в реєстрації, цю процедуру проводять через механізм перенаправлення, який дозволить органу реєстрації передавати заявки правоохоронцям.

Залежно від національних установок, перевірка безпеки може застосовуватися до всіх щойно зареєстрованих осіб або лише до конкретно визначених заявок на основі набору критеріїв, наприклад, заявок осіб із певні країни походження або з певними типами вимог національної безпеки.

Соціальні медіа

За допомогою соціальних мереж користувачі створюють онлайн-спільноти для обміну інформацією, ідеями, особистими повідомленнями та інший вміст в Інтернеті. Це спілкування часто відбувається через веб-сайти соціальних мереж
або мікроблоги, такі як Facebook, Twitter, Instagram і інші платформи, присвячені особистим блогам.

Соціальні мережі широко використовуються у всьому світі. Залежно від соціальної мережі та особи
використання, опублікована інформація може бути доступною лише для невеликої групи вибраних людей або може бути загальнодоступною. Заявник може розмістити інформацію в соціальних мережах на різноманітні теми. Така інформація може бути актуальною та корисною для перевірки інформації про заявника. Однак доступ до соціальних медіа також обмежений тією мірою, якою не є розкриття особистої інформації та право заявника на приватне життя.

Наприклад, якщо національне законодавство не передбачає інше для цілей і за певних умов заявник не повинен бути зобов’язаний або відчувати себе зобов’язаним надати пароль свого облікового запису в соціальних мережах або надати доступ до інформації, захищеної паролем.

Достовірність інформації, знайденої про вас в соціальних мережах, може бути складно встановити. Це включає джерело або особу автора (оскільки люди можуть використовувати псевдоніми або неправдиве використання особу іншої особи), дату інформації (яка відрізняється від дати публікації) або самого вмісту, оскільки вміст у соціальних мережах часто нерегульований і менш імовірний через відсутність редакційного контролю, аніж «звичайні» джерела ЗМІ.

Позбавлення міжнародного захисту

Надання та скасування міжнародного захисту відбувається у разі порушення вимог реєстрантом або без пояснення причин. Це може бути як неправдива інформація, подана на первинний співбесіді, порушення будь-яких моральних чи соціальних правил, встановлених в країні перебування або зміна міжнародних відносин, які взагалі ніяк не стосуються біженця, який отримав міжнародний притулок. Більшість вимог та процедур при отриманні біженства є суто конфіденційні та не підлягають розголошенню.

Дякуємо, що дочитали нашу статтю до кінця. Якщо ви хочете бути в курсі новин, відвідайте наш сайт ще раз! Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею з іншими, поділившись нею в соціальних мережах – нижче є швидкі посилання, якими можна поділитися.

Гарного Вам дня!

Автор Ред

Джерело uaa.europa.eu

Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license

Схожі записи