Все ще величезна сума, незважаючи на минулорічне скорочення, яку українці, які працюють на Заході, включно з Польщею, перераховує в країну, є неабиякою принадою для охочих заробити на комісіях, які насправді можуть сягати кількох відсотків з урахуванням обміну запропонована ставка. Кількість платформ, що пропонують послугу переказу зароблених грошей, а також загальна сума переказів через них зростає з кожним роком. За оцінками, які з’являються в Україні, ця сума значно перевищує суму, яка проходить через банківську систему.
Все ще величезна сума, незважаючи на минулорічне скорочення, яку українці, які працюють на Заході, включно з Польщею, перераховує в країну, є неабиякою принадою для охочих заробити на комісіях, які насправді можуть сягати кількох відсотків з урахуванням обміну запропонована ставка.
У 2021 році офіційними каналами до Дніпра надійшло 8,134 млрд доларів, з них 934 млн – через банківську систему, а через небанківські платіжні системи – у кілька разів більше, аж 3,157 млрд доларів. Тоді неофіційними каналами було відправлено 5,885 млрд дол. Минулого року війна змінила ці стосунки. Важливість офіційних каналів суттєво зменшилася, через них протікає лише 7,083 млрд дол. Ще більше зросла важливість небанківських систем, через які пройшло 3,369 млрд доларів, а роль банківської системи знизилася – до 636 млн доларів. Неофіційними каналами українці відправили Opens in new window $5,890 млрд у 2022 році.
Як повідомляє прес-служба НБУ, найбільша частка в цій сумі становить 23%. мали перекази з Італії, 18 відсотків. впав на Ізраїль, 16 відсотків. для США 7 відсотків для Німеччини та 4 відс до Польщі. Середня сума Opens in new window одного переказу економічного емігранта в країну становить 206 доларів США.
За даними НБУ, в Україні вже працює 37 платіжних платформ, що дозволяють відправляти гроші з-за кордону, з них 28 створено резидентами України та 9 нерезидентами, у цій групі з чотирьох зареєстрованих лідирують США. На жаль, у цій групі немає жодної польської платіжної платформи, хоча Польща є лідером за сумами, що переказуються щорічно.
Лідерами за загальною кількістю відправлених переказів стали: платформа Western Union, зареєстрована в США, на яку припадає 50% всіх переказів, українська платформа PrivatMoney банку ПриватБанк, націоналізованого в 2016 році, з 20 відс. частка і платформа MoneyGram, зареєстрована в США з 17 відсотками. частка в загальній сумі. Виявляється, у привабливу нішу фальшивого прапора заходять і росіяни.
Українські гроші будують російський Дагестан
Серед фінтехів, які здійснюють перекази з Польщі в Україну, – зареєстрована у Великобританії PAYSEND, засновником та керівником якої є Абдулжеліл Абдулкерімов.
У тексті, опублікованому в 2020 році, профіль власника компанії представлений так: «Абдужеліл Махмудович Абдулкерімов – лезгінський меценат і підприємець, уродженець села Хрюг. Народився в родині Махмуда Абдулкеріма Абдулкерімова, директора Хрюзької школи, вчителя російської мови та літератури. Дізнаємося, Opens in a new window, що «вивчав банківську справу у Фінансовій академії при Уряді РФ у Москві», «багато років брав участь у створенні системи миттєвих грошових переказів CONTACT, яка стала найбільшою системи грошових переказів в Росії», в 2005 -2009 роках був власником однієї з найбільших російських страхових компаній «Росія», «кілька років був головою атестаційної комісії Міжнародної школи бізнесу Фінансової академії при Уряд Російської Федерації». Багато російських військовослужбовців-контрактників приїхали з рідного міста Абдулкерімова в Дагестані, добровільно беручи участь у першій хвилі вторгнення в Україну, що почалася в лютому минулого року.
Абдулкерімов є членом ради і головним меценатом фонду «Просвіта», який займається низкою «соціальних, культурних, історичних ініціатив і проектів в Республіці Дагестан».
Дякуємо, що дочитали нашу статтю до кінця. Якщо ви хочете бути в курсі новин, відвідайте наш сайт ще раз! Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею з іншими, поділившись нею в соціальних мережах – нижче є швидкі посилання, якими можна поділитися.
Гарного Вам дня!
Автор Ред
Джерело obserwatorfinansowy.pl
Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license
