Умова о праце – на що звертати увагу, щоб не посісти в дурні
Трудовий договір є спільним волевиявленням працівника та роботодавця. У трудовому договорі працівник зобов’язується виконувати роботу певного виду для роботодавця, а роботодавець найматиме працівника за винагороду. Трудовий договір регулюється положеннями Трудового кодексу. Роботодавець, який наймає працівника на підставі трудового договору, зобов’язаний укласти договір відповідно до положень трудового законодавства.
За жодних обставин на працівника не може бути накладено фінансовий штраф або взагалі якесь покарання чи примусові дії за дострокове розірвання трудового договору
Кожен трудовий договір повинен містити елементи, що випливають із положень Трудового кодексу, але не менш важливим є те, що не повинно бути включено до трудового договору. Договору можуть бути включені відомості про додаткові пільги, що виплачуються працівникові, із зазначенням правил їх надання. Питання оплати праці, премій, надбавок або премій обов’язково повинні бути зазначені в договорі, якщо роботодавець не має фіксованого положення про оплату праці.
Умова о праце (Umowa o pracę) – обов’язкові пункти
У кожному трудовому договорі мають бути зазначені:
- вид трудового договору – наприклад, на невизначений термін, на випробувальний термін, на визначений термін, на заміну,
- робочий час – наприклад, повний робочий день, неповний робочий день,
- сторони договору – дані працівника та роботодавця,
- робоче місце – адреса місця роботи має бути зазначено у трудовому договорі,
- вид роботи – найчастіше визначається зазначенням посади, назви професії або описом роду роботи (перелік та класифікатор професій у РП можна знайти за цим посиланням),
- оплата праці – повинна відповідати виду виконуваної роботи усередненому на ринку праці РП та згідно навичкам та кваліфікації працівника,
- дата початку робіт – якщо дата початку робіт не зазначена, вважається, що робота розпочалася у день укладання договору.
Можливі додаткові елементи трудового договору
Роботодавець також може укласти з працівником договір лояльності – non-compete clause/non-competing agreement. Цей договір про неконкуренцію (полськ. Umowa o zakazie konkurencji) також має бути оформлений відповідно до положень Трудового кодексу та включати заборону на власне конкурентну діяльність, а не на всю діяльність працівника у подальшому чи його навички, не пов’язану з роботодавцем.
Протизаконні пункти, котрі роботодавець вписує до трудового договору
- неустойка за розірвання договору – буцім-то, працівник не має права розірвати трудовий договір, але насправді звільнення відбувається у вільному порядку та дозволено Трудовим кодексом.
- обов’язкова понаднормова або неоплачувана окремо робота або робота (чергування, візит на роботу) на вихідні – це аж ніяк не входить у положення про оплату праці в РП, бо працівникові не виплачуватиметься додаткова оплата за понаднормову роботу або не надаватиметься додаткових вихідних днів за цей час;
- безумовна зміна місця роботи – кожній зміні місця роботи має передувати згода працівника. Отже, роботодавець не може вимагати від працівника підписання «заздалегідь» згоди на зміну місця роботи;
- конфіденційність винагороди – згідно з Трудовим кодексом працівники мають право на рівну оплату праці. Таким чином, неправомірно включення до трудового договору пункту про обов’язок зберігати в таємниці від інших працівників розмір винагороди чи платні;
- розірвання договору у разі вагітності чи пологів – роботодавець немає права вимагати від робітниці розірвання трудового договору за взаємною згодою у разі настання вагітності робітниці або пологі. Такий пункт взагалі незаконний, оскільки трудове законодавство захищає вагітних жінок від звільнення, а у деяких випадках прямо зобов’язує роботодавця подовжувати контракт до дати пологів.
Положення трудового договору не можуть суперечити положенням Трудового кодексу. Трудовий договір не є цивільно-правовим договором. Це означає, що будь-які суперечки, що виникають у процесі роботи, розглядатимуться судом із трудових споров.
