Майже 70% працевлаштованих біженців з України можуть послуговуватися українською мовою на роботі в Польщі. Такий високий показник пояснюється результатом багаторічної традиції працевлаштування українських громадян у Польщі та забезпечення можливості їхнього професійного розвитку. Ключову роль у цьому відіграють українські громадяни на керівних посадах, які вільно володіють польською і українською мовами, а отже забезпечують ефективну комунікацію між польськими роботодавцями та працівниками з України. Про це повідомляють експерти Міграційної платформи EWL.
«Наше дослідження портрету та намірів працевлаштованих біженців з України показало, що більшість українців (майже 80%) ніколи не працювали у країні перебування до повномасштабного вторгнення та не говорять її мовою. Можливість спілкуватися рідною мовою на роботі значно полегшує психологічний комфорт для українців, які хочуть працювати у Польщі та інших країнах ЄС», – твердить Міхаліна Сєлевич, директорка з питань міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL.
У Німеччині відсоток біженців з України, які використовують українську мову на роботі, у понад чотири рази менший (16%). Про це свідчать дані дослідження “Біженці з України – професійна активізація в Польщі і Німеччині”, проведене у липні Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. 55% біженців не знають німецької мови, що є бар’єром для їхнього працевлаштування.
Натомість, кожен другий працевлаштований біженець у Німеччині (53%) заявляє про знання англійської мови принаймні на комунікативному рівні. Це може бути пов’язано зі значною часткою працевлаштування молоді (16%) у віці 18–25 років в цій країні. У Польщі англійською говорять 33% біженців з України.
«Проте у Німеччині усе більше роботодавців почали використовувати «польську систему працевлаштування» і пропонують роботу для українців, де не вимагають знання німецької мови. Той із громадян України на підприємстві, хто знає німецьку, стає «комунікатором» між земляками і роботодавцем. Водночас українці розуміють, що у майбутньому мова відкриває можливості для кар’єрного росту і більшого вибору вакансій, тому вчать місцеву мову», – розповідає Міхаліна Сєлевич.
За її словами, в обох країнах організовано безліч безкоштовних курсів для українських біженців від держави та громадських організацій. Понад половина респондентів (54%) у Польщі підтверджують, що вже вивчають польську мову, а 28% готові її вчити. Більше половини респондентів (57%) у Німеччині вказують, що вивчають німецьку мову. Приблизно 39% людей зізнаються, що не хочуть і не мають наміру вивчати цю мову. Це може бути пов’язано з побоюванням труднощів з її засвоєнням або з коротким часом перебування біженців у Німеччині.
Майже половина (48%) біженців, які працюють в обох країнах, мають намір залишитися на довший період, як мінімум на один рік після закінчення війни.
