Свята і пам’ятні дні сьогодні мають багатонаправленість, бо у різних культурах все по різному. Наприклад, 23 лютого Організація об’єднаних націй ООН визнала як  Всесвітній день стерилізації тварин. Але насправді цікавих оборудок зі святами додала радянська влада ще лютого 1918 року.

23 фивраля – враля, враля, враля….

У лютому 1918 року війська Центральних держав (Німеччини, Австро-Угорщини та інших країн) на підтримку військ Антанти  розпочали чергову операцію проти Радянської Росії, яка була в той час у війні з Німеччиною та її союзниками.

Німецька армія під командуванням генерала фон Людендорфа почала наступ на радянських військових теренах Дону та у Криму. У бою при Дебальцево німецькі війська змогли розбити десант, який пішов на південь від Харкова, та звільнити це місто.

У наслідок цього наступу Німеччина контролювала значну частину території Росії, включаючи тодішній урядовий центр – Петербург. Проте, більшовики продовжували боротися з німецькими військами, але пізніше змушені були залишити деякі з цих територій та підписати перемир’я з Центральними державами у березні 1918 року.

Але попри всіляку логіку, радянський уряд призначив 23 лютого святом. Сьогодні загальновідомо, що жодних перемог 23 лютого 1918 року “Молода Червона армія” не здобувала, а бігла при одному наближенні противника. Німці зайняли Нарву та Псков, увійшли б і до Петрограда, якби захотіли.

“Найкраща частина червоної армії” – загін балтійських матросів під командою Павла Дибенка, отримавши звістку про початок наступу фон Людендорфа, зупинила на перегоні та захопила цивільній ешелон і тікала на ньому 2 тижня, зупинившись майже за 2.000 кілометрів від Петербурга – у Самарі.

Більше того, саме 23 лютого 1918 було отримано німецький ультиматум з вимогою визнання незалежності України та передачі під владу Туреччини Батумі та Карса. На засіданні ЦК РКП(б) від Леніна насилу (пригрозивши відставкою та подальшим розстрілом)  вдалося домогтися згоди ці умови.

Тож 23 лютого – день не перемоги, а капітуляції, але багато пострадянських урядів і досі святкують цю “славетну перемогу”.

Особливе відношення до такого “свята” саме у окупованій  РФ Республіки Ічкерії, де представники народу нохчі мають 23 лютого – День жалоби за загиблими у двох Чеченських війнах та у примусових депортаціях радянським урядом.

Яке відношення має українець Казимир Малевич до Польщі?

Казимеж Малевич (Kazimierz Malewicz) був видатним митцем, який народився на території сучасної України, але був представником арт-руху Супрематизму, що виник на початку 20 століття. Проте, його творчість мала значний вплив на розвиток мистецтва в багатьох країнах, в тому числі і в Польщі.

У Польщі Малевич став відомим в 1927 році, коли він брав участь у першій бієнале в місті Венеція. Його роботи були представлені на виставці в рамках польської павільйону і отримали велику увагу від критиків та глядачів. Він також виставляв свої роботи на інших виставках в Польщі, таких як виставка «Західноукраїнські майстри мистецтва» в 1930 році в Львові.

Крім того, Малевич мав великий вплив на польських художників, таких як Владислав Стржемінський, Ян Ціхоцький та Хенрик Стазевський, які вважали його одним зі своїх великих вчителів. Їхні роботи були сильно вплинуті його супрематистським стилем.

Також варто зазначити, що польський художник і теоретик мистецтва Януш Мичалек був одним з провідних дослідників творчості Малевича. Він написав книгу про Малевича та його роль у розвитку супрематизму, яка є важливим джерелом для вивчення творчості митця в Польщі та в усьому світі.

23 лютого 1954 року народився 3 Президент України Віктор Андрійович Ющенко

Віктор Андрійович Ющенко (нар. 23 лютого 1954 року) – третій Президент України, який обіймав цю посаду з 2005 по 2010 рік. До цього він займав керівні посади в банківській сфері, а також відомий як політичний діяч та етнограф.

У 1987 році Віктор Ющенко закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де він отримав ступінь доктора економічних наук. Після цього він працював у керівництві Державного комітету України по валютному регулюванню та контролю.

З 1993 по 1999 рік Ющенко очолював Національний банк України, де зробив значні зусилля для зміцнення національної валюти та стабілізації фінансової сфери в Україні. Він також був співзасновником та керівником банку “Україна”, який став одним з найбільших приватних банків в Україні.

У політиці Ющенко почав діяти в 1999 році, коли очолив партію “Наша Україна”. У 2002 році він обійшов посаду прем’єр-міністра України, а в 2004 році був обраний Президентом України в результаті “Помаранчевої революції”, що стала однією з найвизначніших подій в історії України.

Поміж інших інтересів, Віктор Ющенко є також відомим етнографом та мистецтвознавцем. Він є автором книги “Україна: Хроніка доби незалежності”, а також численних статей та наукових праць з питань культури, мистец.

Принцип Гайзенберга

Звісно, сьогодні корисніше було написати про “невизначеність Гайзенберга”, але у пересічного людства свої турботи. Вайнер Гайзенберг відомий у навколо науковому світі тім, що від нього на конференціях тікав сам Ейнштейн, бо Гайзенбер крізь переслідував опонента зі шматком крейди, посмішкою та вигуками “Друже Альберт, ти не правий, і я зараз при свідках це тобі докажу математично!”

Ейнштейн, ти не правий! (с) Вайнер Гайзенберг

Національні свята

  • Білорусь: День захисника Вітчизни
  • Киргизстан: День захисника Вітчизни
  • Росія: День захисника Вітчизни
  • Таджикистан: День захисника Вітчизни
  • Ічкерія: День національної скорботи
  • Бруней: День незалежності
  • Гайана: День Республіки

Іменини

✙ Православні: Валентина, Ганна, Галина, Прохор (Прохор Печерський), Симон, Харлампій, Антон, Аркадій. День Прохора-Зимооха.

✝ Католицькі: Ізабелла, Полікарп, Серенус

Події

303 — римський імператор Діоклетіан наказав знищити християнську церкву в Нікомидії, що дало початок восьми рокам Діоклетіанського переслідування.
532 — візантійський імператор Юстиніан I наказав побудувати нову православну базиліку в Константинополі — Собор Святої Софії.
1205 — німецько-земгалське військо розбило литовців у битві при Роденпойсі.
1455 — традиційна дата видання Біблії Гутенберга, першої західної книги, надрукованої рухомим типом.
1554 — війська мапуче під командуванням Лаутаро здобули перемогу над іспанцями у битві при Маріхуену в Чилі.
1739 — Річард Палмер виявлений при замку Йорк своїм колишнім шкільним учителем як злочинець Дік Турпін.
1778 — Американська революція: барон фон Штойбен прибуває в Веллі-Фордж, штат Пенсильванія, щоб допомогти тренувати Континентальну армію.
1821 — Олександр Іпсіланті розпочинає грецьку війну за незалежність в м. Ясси, Валахія.
1833 — у військовому міністерстві Франції видано наказ, згідно із яким «…офіцери генерального штабу можуть залучатися (французькою мовою-attache) до посольств для виконання дипломатичних завдань». Початок створення інституту військових аташе, як першооснови воєнної дипломатії.
1854 — південноафриканська бурська Оранжева Республіка стала незалежною від Великої Британії.
1863 — британські мандрівники оголосили про відкриття ними джерел річки Ніл.
1874 — британський майор Волтер Вінгфілд запатентував нову гру на свіжому повітрі, яка нині усім відома як теніс.
1886 — американець Чарльз Голл електролітичним методом отримав алюміній
1893 — німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на створений ним двигун
1918 — щойно утворена армія комуністів (в подальшому РСЧА) зазнає першої нищівної поразки від військ Кайзера. Пізніше з’явилася легенда про перемогу над німцями, що пов’язувала цю перемогу із встановленням свята День Радянської Армії.
1918 — Кайзерівська Німеччина зажадала від Росії визнати незалежність Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та України.
1922 — у Радянській Росії прийняте рішення про вилучення з храмів церковних коштовностей на потреби голодняків.
1927 — Президент США Калвін Кулідж підписує законопроєкт Конгресу про створення Федеральної комісії з питань радіо (пізніше замінена Федеральною комісією зв’язку), який повинен був регулювати використання радіочастот у США.
1927 — німецький фізик-теоретик Вернер Гейзенберг пише листа колезі-фізику Вольфгангу Паулі, в якому вперше описує свій принцип невизначеності.
1934 — Леопольд III стає королем Бельгії.
1941 — Плутоній вперше виготовлений і виділений доктором Гленном Теодором Сіборгом.
1944 — розпочалася депортація чеченського народу до Середньої Азії силами НКВС.
1945 — над Іодзімою піднято американський прапор.
1978 — відбувся дебютний виступ нового гурту Девіда Ковердейла «Whitesnake».
1993 — Україна заявила про невизнання Росії єдиною правонаступницею СРСР.
2000 — Карлос Сантана одержав 8 нагород «Греммі» — з десяти можливих номінацій. У 2003 році цей результат повторила Нора Джонс, яка також завоювала вісім статуеток «Греммі».
2010 — невідомі злочинці залили більше 2,5 мільйонів літрів дизельного палива та інших вуглеводнів в річку Ламбро, в північній Італії, що призвело до екологічної катастрофи.
2012 — серія нападів на території Іраку, 83 вбитих і понад 250 отримали поранення.
2014 — Президент України Віктор Янукович втік до Росії.
2017 — Вільна сирійська армія, яку підтримує Туреччина, захоплює Ель-Баб.
2019 — Atlas Air Flight 3591 врізається в Триніті Бей поблизу Анауака, штат Техас. Усі троє людей на борту загинули.

Народились

1443 — Матвій Корвін (Гуняді Матяш), король Угорщини, Хорватії, Богемії, герцог Австрії, відновлювач угорської державності
1758 — Василь Капніст, визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст.
1840 — Карл Менгер, засновник австрійської школи економіки.
1842 — Едуард Гартман, німецький філософ-ідеаліст.
1850 — Цезар Рітц, швейцарський підприємець, який побудував готель у Парижі, ім’я Рітц стало синонімом елегантності й розкоші.
1855 — Едвард Харкевич, директор Львівської академічної гімназії
1878 — Малевич Казимир Северинович, український художник-авангардист (†1935).
1883 — Віктор Флемінг, американський кінорежисер, лауреат «Оскара» («Звіяні вітром», «Чарівник із країни Оз»).
1909 — Микола Шпак, український поет та перекладач, партизан (†1942).
1912 — Богдан Романенчук, славіст і україніст (†1989).
1925 — Єлизавета Чавдар, українська співачка, педагог (†1989).
1940 — Пітер Фонда, американський кіноактор з акторської династії.
1953 — Бред Вітфорд, гітарист американського гурту «Aerosmith».
1954 — Віктор Ющенко, банкір, президент України (2005—10).
1960 — Нарухіто, імператор Японії, старший син імператора на спокої Акіхіто.
1964 — Володимир Підгірний, подільський історик, краєзнавець.
1973 — Олаф-Лассе Юханссон, клавішник шведського гурту «The Cardigans».
1983 — Емілі Блант, англійська акторка.
1994 — Дакота Феннінг, американська акторка.
1995 — Ендрю Віггінс, канадський баскетболіст.
2012 — Естель, герцогиня Естергетландська, принцеса Швеції.