В Ustawie o prawach pacjenta (Законі про права пацієнтів) термін «пацієнт» застосовується як “особа, яка звертається за медичними послугами або вже користується ними”.

Згідно з визначенням, прийнятим Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), пацієнтом є особа, яка користується послугами охорони здоров’я, незалежно від того, здоровий він чи хворий. Таким чином, пацієнт визначається як будь-яка людина, яка вступила в контакт із службами охорони здоров’я.

Обов’язки пацієнта

Відповідно до норм законодавства, кожен пацієнт повинен:

  • Дбати про власне здоров’я, у т.ч. за рахунок профілактичної медичної допомоги.
  • Цікавитись своїм здоров’ям та брати участь у лікуванні недуг.
  • Виконувати рекомендації лікаря та іншого медичного персоналу щодо діагностики, лікування, реабілітації, у тому числі щодо зміни способу життя.
  • Чемно поводитися з лікарями та медичним персоналом.
  • Виконувати всі рекомендації та вказівки медичного персоналу.
  • Не залишати будівлю лікарні під час госпіталізації без явної згоди лікаря чи чергового лікаря.
  • Поважати гідність інших пацієнтів, поважати їхнє право на недоторканність приватного життя та конфіденційність інформації про них.
  • Дбати про належну особисту гігієну.
  • Дотримуватись правил розпорядку, що діють у даному медичному закладі (наприклад, не палити, не вживати алкоголь, дотримуватися тиші, дотримуватися розпорядку дня, пожежної безпеки тощо).
  • Не наражати на небезпеку здоров’я інших пацієнтів (наприклад, шляхом зараження).
  • Дотримуйтесь рекомендацій медичного персоналу під час використання мобільних телефонів та іншої техніки.
  • Дбайливо ставитися до майна медичного закладу.

Вочевидь, що у переліку є як чіткі параметри необхідного / неприпустимого поведінки, і досить загальні норми, довести виконання / невиконання яких непросто. Наприклад, недотримання правил лікарні або розпиття алкогольних напоїв зафіксувати і довести нескладно, а ось чи дбала людина про своє здоров’я, чи цікавилася нею – поняття відносне.

Відповідно, можливі наслідки так само будуть прямо пов’язані з можливістю встановлення та доказу факту порушення обов’язків.

Чим загрожує пацієнту недотримання правил, які діють у медичних закладах

У разі недотримання пацієнтом положень про обов’язки пацієнта чи поведінки, що суперечить закону, не виконання вказівок медичного персоналу, медичні працівники можуть повідомити охорону установи або поліцію для вжиття заходів реагування.

Медичний заклад має право виписати порушника з палати (якщо це лікарня) за умови відсутності загрози здоров’ю та життю пацієнта.

Коли хворого можуть вигнати зі стаціонару

Хворий може бути виписаний зі стаціонару або іншої медичної організації, що здійснює медичну діяльність у цілодобовому та стаціонарному медичному обслуговуванні, коли хворий грубо порушує порядок чи перебіг процесу надання медичних послуг (наприклад, наполегливо порушує спокій інших пацієнтів, зазіхає на їхню особисту гідність).

При цьому відмова або припинення надання медичних послуг не може спричинити прямої загрози життю або здоров’ю пацієнта або життю або здоров’ю інших осіб (p.3, ust.1, art.29 Ustawy o działalności leczniczej — Закон про медичну діяльність).

Оцінку того, чи існують умови загрози життю чи здоров’ю у кожному випадку проводить керівник медичної установи чи уповноважений на це лікар. Така оцінка вимагає детального та ретельного аналізу стану здоров’я пацієнта відповідно до сучасних медичних знань.

Однак у разі порушення порядку або перебігу процесу надання медичних послуг, який полягає у скоєнні пацієнтом злочину, керівник медичної установи повинен повідомити про це правоохоронні органи.

Неможливість виписки, незважаючи на грубе порушення порядку

Ще раз повторимо — хворий, який навіть грубо порушив порядок чи перебіг процесу надання медичних послуг, не підлягає виписці у разі, якщо це може створити загрозу його здоров’ю чи життю, у тому числі, якщо подальше лікування не може проводитися в амбулаторних умовах в іншій медичній установі. .

Однак у такому разі мають бути вжиті відповідні заходи захисту, у тому числі поміщення хворого до ізолятора. В особливо обґрунтованих випадках, особливо при необхідності захисту інших хворих, щодо хворого, який порушив порядок, можуть бути застосовані заходи прямого примусу.

Коли можуть відмовити в лікарняному в Польщі

В даному випадку йдеться про амбулаторне лікування. З 2018 року лікарі видають лише електронні лікарняні листи, т.зв. е-ZLA. Роботодавець має доступ до них відразу після їх оформлення на порталі PUE ZUS. Завдяки цьому співробітникові більше не потрібно турбуватися про передачу паперового лікарняного начальству.

З 1 січня 2023 року кожен платник внесків (роботодавець) повинен мати аккаунт у PUE ZUS, що робить цю практику повсюдною в РП.

Однак сказане не позбавляє співробітника обов’язку попередити роботодавця про наявність лікарняного. Працівник повинен повідомити хворобу негайно, тобто. не пізніше, ніж на другий день відсутності (виключення – відсутність такої можливості за станом здоров’я або іншим обставинам, що не залежать від пацієнта).

Спосіб надання інформації роботодавцю має бути зазначений у регламенті компанії. Якщо такі правила не встановлені, співробітник може зробити це особисто або через іншу особу, телефоном, іншими засобами зв’язку або поштою.

Співробітник, який отримує лікарняний у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї (наприклад, лікарняний на дитину), також має додаткові обов’язки. Невиконання таких обов’язків особою, яка отримала лікарняний лист, може призвести до його анулювання і, як наслідок, відмови від подальшого лікування.

Ще один поширений випадок анулювання L4 (лікарняного листа) – обман роботодавця, коли лікарняний узятий, а фактично працівник не хворіє. Нагадаємо, що і роботодавець, і представники ZUS мають право здійснювати перевірку хворого працівника. Якщо буде виявлено порушення, дні відсутності будуть враховані як прогули, що може призвести до дисциплінарного звільнення з роботи