Ostrava, 2.1.2018, Tři králové, Tříkrálová sbírka, Tříkrálová sbírka v Ostravě. Jako koledníci vyšli v převleku za Tři krále Martin Pražák (ředitel Charity Ostrava), Jindřich Čáp (Dům sv. Alžběta, černoch), Pavel Folta (modrý plášť, Charita sv. Alexandra) a otec Jan Larich, který nesl Betlémskou hvězdu.,Image: 359132991, License: Rights-managed, Restrictions: Image must be credited: 'Alexandr Satinský / MAFRA / Profimedia', Model Release: no, Credit line: Profimedia

6 січня Польща святкує день пришестя волхвів до маленького Ісуса. Польща святкує День Трьох Королів 6 січня, це офіційний вихідний день протягом останніх 10 років.

Історія свята

Це християнське свято, пов’язане з трьома мудрими людьми, які вирушили до Віфлеєму, щоб поклонятися новонародженому Христу. Цей сюжет використовується у різдвяних шопках (вертепах).

За легендою три королі (їх також називають волхвами) зі Сходу прийшли до сараю, де в яслах спав немовля Ісус і принесли йому дорогоцінні дари.

Цікаво, що у волхвів з’явилися приблизно період Середньовіччя. У Євангелії від Матвія йдеться лише про «чарівників, які прийшли зі Сходу», але поступово християнська традиція повільно перетворила їх із магів на царів і вигадала імена. Царі Каспер, Мельхіор та Бальтазар вперше зустрічається в арамейському апокрифі 7 століття.

Після Другої Світової війни свято Поклоніння волхвів Христу було вихідним днем, однак такий стан речей не влаштовував комуністичний уряд Польщі і 1960 року його скасували.

Після цього у 2010 році згідно із законом, підписаним президентом Броніславом Коморовським, цей день знову став вихідним днем.

Свято Трьох Королів – звичаї

У вісімнадцятому столітті став популярним звичай писати крейдою на дверях побажання у вигляді абревіатур, так що на свято волхвів на вхідних дверях у багатьох будинках були написані літери: C+M+B і дата поточного року. Важливо, що ці літери є абревіатурою від латинського “Нехай Христос благословить цей дім”, а не іменами мудреців.

І сьогодні написи наносяться освяченою в церкві крейдою, також цього дня прийнято вдягати освячене золото, а хату обкурювати ладаном.

Як і в Україні цього дня прийнято співати величні пісні-колядки. Учасники дійства, зазвичай це діти, одягаються до Мудреців зі сходу та ходять будинками. Звичайно, можна співати і у звичайному одязі, головне щоб у руках була гарно прикрашена Віфліємська зірка, адже саме йдучи за нею, Царі і знайшли місце народження Божого сина.

Як подяка від господарі діти отримують рогалики (вони називаються польською szczodrki) або печиво. За традицією, на свято у Польщі печуть пиріг із тертим мигдалем. У тесті ховають і один цілий мигдаль, кому він дістанеться, той буде щасливим цілий рік.

Також на честь свята у Варшаві та інших великих містах проводяться паради – костюмовані ходи з музикою, танцями та розвагами.