Графік роботи та денна норма праці в Польщі

Графік роботи (поль., rozkład czasu pracy) – це визначений розклад, який вказує на періодичність виконання працівником своїх обов’язків. У графіку визначаються робочі дні та робочі години, і, відповідно, час відпочинку співробітника.

Графік робочого дня – одне із ключових чинників, які впливають діяльність компанії. Неправильний вибір графіка може призвести до неефективного використання потенціалу підприємства, що загальмує розвиток, зменшить доходи.

Графік роботи та тип договору

Відповідно до положень art.8b Ustawy o minimalnym wynagrodzeniu za pracę (Закону про мінімальну оплату праці РП), обов’язок обліку часу виконання працівниками (підрядниками) своїх обов’язків існує і за умовами лікування, і за умовами про справу. При цьому типи графіків цивільно-правових контрактів законодавчо не визначені.

Графік роботи за цивільно-правовим договором може бути встановлений у тексті самого контракту (при виконанні інших умов), а якщо це не зроблено, може вести працівник самостійно.

На практиці, маючи обов’язок враховувати робочий час, за умовами злетіння та умовами про справу встановлюється один з тих же графіків, що може бути визначений і за умовами про працю (за деякими винятками). Роботодавець (замовник) ні суворо дотримуватися положень Кодексу праці, але здебільшого орієнтуються саме з його становища.

Графік роботи за Трудовим кодексом РП

Кожна з розглянутих далі систем (графіків) робочого часу є певним законодавством способом організації праці, що враховує кілька складових, у тому числі умови застосування та обмеження продовження розрахункових періодів.

Графік роботи, крім іншого, є складеним роботодавцем планом часу із зазначенням початку та закінчення виконання працівником своїх обов’язків з урахуванням встановлених законом обмежень (наприклад, мінімальні періоди відпочинку, вихідні та святкові дні).

Базова система робочого часу

Основну (базову) систему робочого часу (Podstawowy system czasu pracy) визначено §1, art.129 k.p. За цим графіком робочий час:

• не може перевищувати 8 годин на добу;
• в середньому 40 годин при 5-денному робочому тижні.

Це також означає, що допускається робота в окремі тижні більше 5 днів, при відповідному скороченні кількості робочих днів в інші тижні в прийнятий розрахунковий період не більше 4 місяців поспіль (в особливих випадках період може бути продовжений до 12 місяців).

Цей графік часто називають універсальним для підприємств, де специфіка роботи вимагає безперервності технологічних процесів.

Еквівалентний робочий час та відгули

Система еквівалентного робочого часу (Równoważny czas pracy) означає, що базовий денний робочий час (тобто умовний 8-годинний робочий день) може бути збільшений, однак максимум до 12 годин протягом розрахункового періоду не більше місяця. Компенсацією є скорочення щоденного робочого дня в інші дні, відгул або додаткові вихідні дні.

Застосування цієї системи виправдане типом виконуваних робіт або способами її організації, зокрема у разі періодичного підвищеного попиту на роботу, наприклад, у торгівлі, сфері послуг, транспорті чи сільському господарстві.

Робочий час для нагляду за пристроями або у зв’язку з частковою готовністю до роботи

Цей графік складний не лише назвою (його польський варіант – Czas pracy przy dozorze urządzeń lub związany z częściowym pozostawaniem w pogotowiu do pracy). Характерною особливістю цієї системи є можливість збільшення щоденного робочого часу до 16 годин у розрахунковий період, що не перевищує місяця. В обґрунтованих випадках цей термін може бути продовжено.

Даний графік, як це видно з його назви, може використовуватися тільки для робіт, пов’язаних з наглядом за пристроями або з частковою готовністю до роботи (наприклад, енергетики, експлуатації пристроїв в IT-системах).

Погоджуючись на цей графік, працівник має право одразу після кожного періоду роботи (у рамках продовженого щоденного робочого часу) відпочивати протягом періоду, що відповідає як мінімум кількості відпрацьованих годин, незалежно від встановленого законом щотижневого періоду відпочинку.

Робочий час, який передбачає продовження денної норми до 24 годин

Графік Czas pracy przewidujący przedłużenie dobowego wymiaru do 24 godzin встановлено у положеннях art.137 k.p. Він дозволяє збільшити щоденний робочий час до 24 годин у розрахунковий період, що не перевищує місяця (у певних випадках періоди можуть бути продовжені).

Вказана система може бути використана тільки для співробітників:

• найнятих для охорони майна чи захисту людей;
• пожежників команд та аварійно-рятувальних служб.

Працівник, який відпрацював 24-годинну зміну, має право на еквівалентний час відпочинку одразу після кожного періоду такої роботи додатково до встановленого законом щотижневого відпочинку та незалежно від нього.

Безперервний робочий час

При графіку Praca w ruchu ciągłym допускається збільшення робочого часу до 43 годин у середньому за тиждень, у розрахунковий період не більше 4 тижнів, а в окремі дні окремих тижнів щоденний робочий час до 12 годин.

Щоденний робочий час збільшується до 12 години у дні, коли працівники переходять на іншу зміну (даний графік за визначенням є змінним). За кожну годину роботи, що перевищує 8 годин на день, працівнику належить надбавка до заробітної плати у розмірі 100% від заробітної плати.

Система безперервного робочого часу поширюється на роботи, які з технологічних та виробничих причин повинні продовжуватися постійно. Використання цієї системи може обґрунтовуватися ще й необхідністю безперервного задоволення потреб населення.

Уривчастий робочий час

Суть графіка Przerywany czas pracy полягає в тому, що періоди роботи можуть бути розділені перервами, які не включаються до робочого часу. Ця форма організації роботи пов’язана з необхідністю обліку багатьох обмежень, зокрема, може бути не більше 1 перерви у роботі, що не перевищує 5 годин на добу. Перерва не включається в робочий час, але за його тривалість працівник має право на оплату праці у розмірі половини заробітної плати, що належить за перерву.

Система уривчастого робочого часу не може поєднуватися з іншими графіками, що передбачають можливість продовження щоденного робочого часу понад базову норму. Докладніше про цей графік можна дізнатися з цієї статті.

Робочий час під конкретні завдання (акордна праця)

Відповідно до art.140 k.p., запровадження графіка Zadaniowy czas pracy обґрунтовується такими умовами:

• видом роботи (обов’язки, що характеризуються широким спектром дій, необхідні виконання);
• організацією праці (роботи, виконання яких пов’язані з необхідністю їх виконання заздалегідь встановлені терміни);
• місцем роботи (якщо потрібна часта зміна діяльності).

При застосуванні норм робочого дня роботодавець має враховувати базові норми робочого дня, тобто 8 годин на день та в середньому 40 годин при середньому 5-денному робочому тижні.

Скорочений робочий тиждень

Система скороченого робочого тижня (Skrócony tydzień pracy) може бути використана на підставі письмової заяви працівника. Роботодавець не може запровадити таку систему, якщо раніше не отримав запит співробітника.

За даним графіком допускається виконання працівником роботи менше 5 днів на тиждень із продовженням щоденного робочого часу до періоду не більше 12 годин, у розрахунковий строк не більше 1 місяця (розрахунковий період може бути збільшений).

Робота вихідного дня

Система роботи у вихідні дні (Praca weekendowa) вказана в art.144 k.p., і характеризується виконанням обов’язків співробітником лише по п’ятницях, суботах, неділях та у святкові дні.

У цій системі допускається продовження щоденного робочого часу, але не більше ніж до 12 годин у розрахунковий період, що не перевищує 1 місяця (період також може бути продовжений за певних обставин).

Введення режиму роботи у вихідні дні можливе лише за письмовою заявою працівника, і роботодавець може, але не зобов’язаний його враховувати.

Гнучкий графік

Під гнучким графіком (Ruchomy czas pracy, Elastyczny czas pracy.), за нормами art.1401 k.p., розуміється організація виробничих процесів в такий спосіб, що початок і закінчення робочої зміни конкретного працівника чи групи співробітників відбувається у час.

Існує маса обмежень за часом відпочинку та іншими параметрами.

Позмінна робота

Змінна робота (Praca zmianowa) – це форма організації праці, яку можна трактувати як додатковий компонент систем робочого дня. Змінна робота допускається незалежно від системи робочого часу, що застосовується (art.146 k.p.).

Мається на увазі, наприклад, розхожі випадки «доба через троє», «день-ніч», «два через два» тощо. Застосування змінної роботи має відповідати нормам того графіка, у якого вона використовується.

Як складається графік роботи в Польщі

Відповідно до §3, art.129 k.p., графік робочого дня кожного працівника може бути складено (у письмовій чи електронній формі) на період, менший за розрахунковий, але що охоплює щонайменше 1 месяца. Роботодавець надає працівникові графік робочого дня не менше ніж за 1 тиждень до початку роботи в періоді, на який складено графік.

Роботодавець не зобов’язаний окремо складати графік робочого часу, якщо:

• Графік робочого дня працівника випливає із трудового законодавства, повідомлення про порядок робочого дня (§1, art.150 k.p.) чи трудового договору.
• З працівником погоджено час, необхідний для виконання поставлених завдань, з урахуванням часу, що випливає з основних норм робітника (8 годин на день і в середньому 40 годин при середньому 5-денному робочому тижні). Це положення відноситься до art.140 k.p., Що визначає правила застосування системи робочого часу під конкретні завдання.

Письмова заява працівника – для гнучкого чи індивідуального графіка

Застосування вищезгаданих графіків не може порушувати права працівника на встановлений законом мінімальний безперервний щоденний та щотижневий відпочинок.

Автор Ред

Джерело poland-consult.com

Оригінальний вміст із цього твору можна використовувати згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 license